A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Волноваське професійно-технічне училище

Урок №23-24 Тема: Аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Аналіз використання робочого часу.

Дата: 23.05.2022 07:19
Кількість переглядів: 206

23.05.2022

 

 

Урок №23-24

 

Тема: Аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Аналіз використання робочого часу.

 

Аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

Аналіз впливу трудових факторів на господарську діяльність починається з вивчення забезпеченості підприємства працівниками за складом, структурою, кваліфікацією і культурно-освітнім рівнем та характеристики руху робочої сили.

Персонал підприємства розподіляється на працівників основної діяльності, працівників обслуговуючих та інших господарств.

До працівників основної діяльності відносять такі категорії працюючих: робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал і персонал охорони.

Аналіз забезпеченості підприємства робітниками, учнями, інженерно-технічними працівниками, службовцями, молодшим обслуговуючим персоналом та робітниками охорони проводиться шляхом порівняння їх фактичної кількості з потребою та у динаміці за кілька періодів. При цьому по кожній категорії персоналу визначається абсолютне відхилення та відхилення у відсотках фактичної кількості від потреби, вивчається динаміка та причини цих відхилень.

Вивчення складу персоналу підприємства потребує також дослідження його структури – порівняння фактичної питомої ваги кожної категорії персоналу у його загальній кількості з необхідною, та у динаміці за кілька років.

Підвищення питомої ваги робітників у загальній кількості персоналу характеризує роботу підприємства з позитивної сторони, так як супроводжується зростанням продуктивності праці.

За характером участі у процесі виробництва робітники діляться на основні і допоміжні.

Зміна співвідношення між основними та допоміжними робітниками призводить до зміни продуктивності праці. З метою виявлення цього співвідношення, фактична питома вага основних і допоміжних робітників порівнюється з плановою, фактичною за минулий рік та середньо галузевим рівнем.

Проводиться аналіз професійного складу та кваліфікаційного рівня. Для цього фактична кількість робітників за професіями та розрядами порівнюється із їх потребою на обсяг робіт дільниці, цеху та підприємства; потреба в робітниках обчислюється діленням величини працемісткості робіт (по кожному виду) на плановий річний фонд часу одного робітника.

Аналіз використання робітників за їх кваліфікацією базується на співставленні складності виконуваних робіт за нарядами із розрядом робітників.

Значний вплив на продуктивність праці справляє закріплення робочої сили за підприємством. Його аналіз забезпечує розподіл працівників за роками безперервної роботи та визначення питомої ваги кожної групи працівників у загальній кількості.

Підвищення питомої ваги працівників із тривалішим стажем роботи свідчить про стабільність закріплення робочої сили на підприємстві і характеризує його роботу позитивно.

Рух робочої сили характеризують коефіцієнти:

  • Коефіцієнт прийому на роботу та звільнення, визначаються співвідношенням кількості прийнятих (звільнених) робітників до середньоспискової їх кількості;
  • Коефіцієнт плинності визначається шляхом зменшення кількості вибувших працівників на число вибувши з причин, не залежних від підприємства (призов до армії, перехід на навчання, пенсію, переведення за розпорядженням вищих організацій тощо) і ділення на середньоспискову чисельність працюючих.

В нормальних умовах коефіцієнти прийому і звільнення робітників дорівнює, відповідно 0.03 – 0.04, а коефіцієнт плинності – 0.

Аналіз використання робочого часу.

Поліпшення використання робочого часу – важливий резерв збільшення продуктивності праці та обсягу виробництва. Його оцінка проводиться шляхом вирахування коефіцієнта зайнятості робітників (КЗ):

КЗ = т/ТЗ , де

т - підсумковий час зайнятості в одну зміну всіх робітників, хвилин;

ТЗ – тривалість однієї робочої зміни, хвилин;

Р – кількість робітників, чол.

У процесі аналізу виявляється ефективність використання робочого часу і підраховується величина його втрат, невиробничих втрат. Досліджуються причини виникнення таких втрат, відпрацьовуються заходи щодо усунення недоліків у роботі підприємства.

Причини цілоденних витрат робочого часу вивчаються на основі планового та фактичного балансу робочого часу одного робітника. Використовуються показники: календарний фонд часу, вихідні та святкові дні, число робочих днів, неявки на роботу (чергові відпустки, відпустки з навчання, відпустки по вагітності та пологах, хвороби, виконання громадських та державних обов’язків, неявки з дозволу адміністрації, прогули), число явок на роботу, середня тривалість робочого дня, середньоспискова чисельність робітників.

Основні причини втрат робочого часу:

  • Незабезпеченість робочих місць сировиною, матеріалами, енергоресурсами, інструментами, технологічною документацією;
  • Поганий стан обладнання;
  • Некомплектністю залишків незавершеного виробництва;
  • Запізнення на роботу;
  • Передчасне залишення робочого місця;
  • Інші організаційно-господарські причини.

Крім цілоденних та внутрішньо змінних простоїв на промислових підприємствах мають місце невиробничі втрати робочого часу на виготовлення бракованої продукції чи на виправлення браку, витрати робочого часу у зв’язку зі зміною умов праці, конструкцій виробів та технології виробництва. Ці невиробничі втрати робочого часу визначаються за доплатними листками, нарядами на оплату, за актами, інше.

Втрати робочого часу частково компенсуються понаднормовими годинами праці, які виключаються з втрат робочого часу. Закінчується аналіз підрахунком загальних втрат і невиробничих витрат робочого часу, викладенням заходів недопущенням їх у майбутньому.

 

Завдання: Опрацювати текст,зробити конспект.

  

Домашнє завдання: Зробіть фото конспекту та на надішліть на електронну пошту Paneta13@ukr.net .


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора