Урок №47 Туризм
ЗМАГАННЯ ІЗ СПОРТИВНОГО ОРІЄНТУВАННЯ ТА ТОПОГРАФІЇ
Змагання із спортивного орієнтування полягають у точному знаходження за допомогою засобів орієнтування (карти та компасу) ряду пунктів, розташованих на закритій пересіченій місцевості, та у швидкому проходженні дистанції. Ці змагання удосконалюють спостережливість, спритність, витривалість та інші інтелектуальні та фізичні якості. Вміння добре орієнтуватись на місцевості, яке досягається в результаті підготовки та участі у даному виді змагання, має велике прикладне значення для багатьох професій (геологів, 78 географів, топографів, військових та ін.) та у певній мірі потрібне всім людям без винятку. Дистанція може включати декілька видів орієнтування на місцевості: - рух по заданому азимуту і карті; - рух в заданому напрямі по карті з проходженням через КП; - орієнтування по маркірованому маршруту; - визначення місця знаходження методом засічок; - рух по заданому азимуту і відстані; - рух без карти по «легенді»; - рух по лінії, позначеній на карті. На етапах орієнтування можуть використовуватися топографічні спортивні карти тощо. На етапах орієнтування визначення встановленого (оптимального) часу рекомендується проводити відповідно до приблизних норм часу на один кілометр шляху Підготовка до проведення змагань починається з визначення загальної дистанції та вибору району найбільш цікавої місцевості по карті. Вибравши по карті місцевість, приблизно намічають пункти, де будуть розташовані старт, фініш та судді-контролери. Потім виходять на місцевість, відмічають ці пункти кілочками або позначками фарбою на деревах. Контрольні пункти розташовують так, щоб учасники мали можливість вибору шляху руху до наступного пункту. Щоб команду, що йде попереду, не було видно наступній, кути між відрізками шляху роблять не дуже гострими. Контрольні пункти розташовують по можливості в різній за умовами місцевості. Обов'язково передбачають, де будуть знаходитись судді, де будуть заховані листи з завданнями. Місце видачі карт розташовують не далі, ніж у півкілометрі від старту. Останній відрізок роблять коротшим від інших. Маршрут ведуть обходячи населені пункти, засіяні поля, сильно заболочені місця. 79 На закінчення, кроками (з наступним переводом у метри), а ще краще дистанциметром виміряють всі відрізки, визначають азимути та складають схему маршруту. У день змагання керівник гри, пояснивши суддям їх завдання, розводить або направляє всіх на контрольні пункти. Учасників змагань на цей час відводять в таке місце, звідки не видно, яким шляхом прямують судді. Потім дається старт командам: вручаються листи з вказівкою руху на перший контрольний пункт або повідомляється де будуть видані такі листи. В останньому випадку шлях на пункт видачі листів розмічається стрілками. Випускати учасників зі старту можна по-різному: 1. Коли учасників або команд небагато, можна давати їм старт поперемінне у протилежні боки. В дорозі вони можуть зустрітись, але це не буде мати впливу на хід змагання. Старт та фініш у цьому випадку роблять в одному місці, а маршрут - у вигляді кільця. 2. При значній кількості учасників або команд їх випускають зі старту в одному напрямку. Інтервал часу між стартами робиться дещо більшим. Щоб учасники не бачили, куди попрямувала поперед група, перед стартом всіх відвозять в ліс. Попереджують, що за поглядання призначений великий штраф (20-30 хвилин). Порядок стартів визначається жеребкуванням. Якщо змагання особисті, кожному учаснику видається нагрудний номер або облікова картка. Якщо змагання командні, номера та картки видаються капітанам. Учасники стартують через хвилину або більше. Час старту відмічається у картці. Місце старту, видачі карт, контрольних пунктів та фінішу позначаються покажчиками - дощечками розміром 40 х 40 см з намальованими літерами або номером: С (старт), К (карта), № 1, № 2, № 3 та т. ін. (контрольні пункти), Ф (фініш). 80 Може бути два різновиди змагань: з використанням тільки компасу або з використанням карти та компасу. В обох випадках учасникам дають азимут та дистанції між пунктами, але при наявності карти з нанесеним на неї маршрутом це можна і не вказувати. Завдання записують на зразок: «Азимут 40°, пройти 70 м до перехрестя доріг», «Азимут 280°, 600 м», «Рухатись за дорожніми знаками». Контрольні пункти повинні бути пройдені учасниками у порядку їх номерів. Суддя може ховатись у ямі, канаві, за деревом, каменем тощо (у радіусі 10-30 м від покажчика). Листи з завданнями на наступний відрізок шляху також можуть бути заховані, але так, щоб половину листа було видно. Крім пошуків судді та листа, учасникам може бути запропоновано якенебудь спеціальне завдання: визначити на око відстань до предмета на місцевості, подолати перешкоду тощо. Виконуючи їх, вони отримують можливість трохи відпочити. Виконане завдання оцінюється суддею-контролером за заздалегідь складеною шкалою. Наприклад, за кожен метр помилки у визначенні на око висоти дерева, за кожні 50 м помилки при вимірах відстані до об'єкта на місцевості, за кожний перевитрачений сірник при веденні багаття встановлюють штраф 3-5 хв. Суддя проставляє у картку учасника або команди час прибуття на пункт та штрафний час, якщо поставлене завдання виконано не повні-тю або не зовсім точно, а також свій підпис. Собі він записує номер команди, час прибуття та штрафу. Суддя не має права давати які-небудь поради учасникам. Якщо змагання командні, суддя дозволяє капітану вести команду по наступного пункту тільки після того, як зберуться всі члени цієї команди. Учасники можуть користуватись тільки тими картами та схемами, які видані суддями. Заборонено користуватись попутним транспортом. Учасник зобов'язаний повідомити суддю, якщо він з якоїсь причини не в змозі 81 рухатись далі. Прибувши на старт, він не повинен виходити на місцевість, по якій прокладений маршрут. Картку обліку зобов'язаний зберігати до кінця змагання. Якщо вона загублена, результат не зараховується. На фініші час прибуття враховується з точністю до секунди. Він визначається по останньому учаснику команди та заноситься в облікову картку. За кожного, хто не з'явився на фініш, команда може бути оштрафована на 10-15 хв. або навіть зовсім знята із змагання. Судді перевіряють, чи всі контрольні пункти пройдені учасниками, вираховують час та визначають зайняте місце, яке одразу ж, по закінченні змагання, повідомляється усім. Проведення естафет. Команди складаються з 3-10 чоловік. Весь маршрут розбивається на 3-4 етапи. Капітани розподіляють членів команди по цих етапах на свій погляд: скільки чоловік поставити на той чи інший з них та кого саме. Місце передач естафети виноситься за контрольний пункт, щоб не демаскувати його (але не дуже далеко, інакше учасники можуть, дещо відхилившись від прямого напрямку на наступний пункт, пройти повз місця передачі). Учасники першого етапу стартують одночасно. Однак траса цього етапу прокладається по такій місцевості, що учасники мають можливості для вибору шляху. Естафетою є лист з вказівкою маршруту або карта місцевості з позначеною трасою. Судді потай розводять учасників по етапах та залишаються з ними. Вони слідкують за правильністю передач. Доцільно організувати змагання так, щоб контрольні пункти можна було проходити у будь-якій послідовності. Змагання по топографії. Вони можуть проводитись найрізноманітнішими способами. Ось один з варіантів. До змагання судді прорішують у різних ділянках місцевості базові лінії та методом зворотних зарубок наносять на план розміром 20x15 см видиму з цих базових ліній місцевість у масштабі 1:10 000. Перед початком змагання команди розподіляються по ділянках, не більше 10 команд на ділянку. Старти даються роздільно з інтервалом 15 хв. Контрольний час проведення зйомки - 1 година. 82 Учасники змагання складають план місцевості, користуючись провішеними суддівською колегією базовими лініями. Він наноситься на щільний папір 20 х 15 см у тому ж масштабі, а потім на кальку. Калька здається у суддівську колегію. Оцінка проводиться шляхом накладання штрафних очок. Наприклад, за пропуск об'єкта дається штраф у 100 очок, за відхилення об'єкта на плані від дійсного положення на 1 мм - 5 очок. За кожну хвилину понад контрольного часу команда отримує 2 штрафних очка. У випадку рівної кількості очок першість присвоюється тій команді, яка уклалася у менший час. У спорядження команди входять: компас, планшет, візирна лінійка, транспортир, олівець, щільний папір, калька. Припускається використання саморобного обладнання: ватерпасів, екліметрів, екерів, рейок, удосконалених планшетів тощо. Не дозволяється застосування спеціальних приборів, що випускаються виробництвом: теодолітів, нівелірів, астролябій, бусолей та ін.
