Урок №46 Туризм
Організаційно-правові основи спортивного туризму в Україні
Законодавство України про туризм складається з Конституції України, Закону України «Про туризм», інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них Конституція України виступає базисом для поточного 14 законодавства. Всі закони та інші нормативні акти мають випливати з Конституції та не суперечити їй. Це прямо визначається в ч. 2 ст. 8 Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». Конституція України закріплює права громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей. Конституція України, Закон України «Про туризм» та прийняті на їхній основі інші нормативно-правові акти, що стосуються туристичної діяльності, у сукупності становлять законодавство України про туризм. До основних підзаконних нормативних актів, котрі регулюють туристичну діяльність в Україні, зокрема, належать: 1.Указ Президента України від 10.08.1999 р. № 973/99 «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року». 2.Постанова Кабінету Міністрів України (далі ПКМУ) від 12.07.2005 р. № 564 «Про утворення Державної служби туризму і курортів». 3.ПКМУ від 29.04.2002 р. № 583 «Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки». 4.Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 17.01.2001 р. № 7/62 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності». 5.Наказ Міністерства освіти України від 06.04.1999 р. № 96 «Про затвердження Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України».(Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 24.03.2006 р. №237). 6.Наказ Державного комітету України по туризму від 10.07.1996 р. № 33 «Про затвердження Положення про пошуково-рятувальні служби суб'єктів 15 туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів». Наведений перелік нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини в галузі туризму, не є вичерпним. Багато норм, що стосуються туристичної діяльності, міститься в інших законах та підзаконних актах. Досить значний масив таких норм є у податковому, екологічному, земельному та іншому законодавстві. В грудні 1993 року ВЕРХОВНА РАДА прийняла Закон України «ПРО ФІЗИЧНУ КУЛЬТУРУ І СПОРТ», в якому обумовлено, що держава одним з своїх пріоритетів вважає широкий розвиток фізичного виховання, спорту, туризму. Цей Закон визначає цінність фізичної культури, спорту, туризму для здоров'я, фізичного й духовного розвитку всіх верств населення. В Законі «ПРО ТУРИЗМ» (вересень 1995 року), Урядових програмах про розвиток туризму в Україні до 2005 та 2010 років, інших законодавчих актах і нормативно-правових документах, поруч з актуальними проблемними питаннями внутрішнього та міжнародного туризму, значне місце займають проблеми масового розвитку спортивного туризму та шляхи їх вирішення. ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ СПОРТИВНИХ ТУРИСТСЬКИХ ПОХОДІВ 1, Загальні положеная. 1.1. Подорожі - це заходи, пов'язані з пересуванням людини в природному середовищі на будь-яких технічних засобах та без них, наодинці або в складі груш, з пізнавальними, оздоровчими, спортивними та іншими цілями. 1.2. Подорожі повинні проводитись відповідно до законодавства України та держави, на території якої прокладено маршрут, та з урахуванням вимог Гаагської декларації по туризму", "Хартії туризму" та іншими міжнародними документами по туризму, 1.3. До змагань спортивних походів належать подорожі, що відповідають вимогам даних Правил, Спортивної класифікації маршрутів (СКМ) і 16 проводяться у відповідності до Положень, затверджених Федерацією спортивного туризму України. 2. Правила проведення змагань. 2.1. Змагання СП (спортивних походів) полягають в командному проходженні туристського маршруту визначеної довжини з подоланням природних. перешкод (перевалів, порогів.) різної категорії складності (КС) за нормативний час. 2.2. Суддівство змагань полягає у випуску команд на маршрут, заліку походів та підведенні підсумків змагань і забезпечується суддівськими колегіями федерацій спортивного туризму, турклубів та маршрутно - кваліфікаційними комісіями інших організацій. 2.3. Суддівські колегії можуть проводити змагання СП, використовуючи тільки ці Правила, або прийняті додаткові положення про конкретні змагання. Документом, який підтверджує участь команди у змаганнях, є довідка про здійснення СП. 2.4. СП можуть бути організовані з наступних видів туризму: пішохідного, лижного, гірського, водного, вітрильного, велосипедного, автомобільного, спелео, а також представляти їх комбінації. СП з інших видів можуть проводитись за тимчасовими класифікаційними вимогами та запропонованими Правилами. Форми організації; змагання походів, чемпіонати, туріади і т.п. 2.5. В залежності від технічної складності, кількості природних перешкод, довжини, тривалості СП поділяються на І, П, III, IV, V, VI категорії складності (КС). Категорія складності СП визначається у відповідності класифікації маршрутів(переліку класифікованих туристських спортивних маршрутів, локальних перешкод (ЛП) перевалів, печер тощо, та методики категорування маршрутів, затверджених Федерацією спортивного туризму України. Походи, що мають складність, довжину або тривалість меншу від установленої для походів 1 к. с, відносяться до некатегорійних походів,в т. ч. 17 походи 1,2,3 ступеня складності для виконання юнацьких розрядів.
