A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Волноваське професійно-технічне училище

Урок №44 Туризм

Дата: 11.12.2020 09:28
Кількість переглядів: 229

Основні поняття та визначення в спортивному туризмі.

Спортивний туризм в Україні розвивається як невід'ємна складова загальнодержавної системи фізичної культури і спорту і спрямований на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, моральновольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом залучення її до участі у спортивних походах різної складності та змаганнях з техніки спортивного туризму. Разом з тим, спортивний туризм є невід'ємною складовою вітчизняної туристичної галузі, сприяє розвитку та поширенню активних форм відпочинку, а отже, має ще й рекреаційні, пізнавальні, виховні, економічні та інші функції. Розвиваючись на межі спорту і активного дозвілля в природному середовищі, спортивний туризм сприяє розвитку внутрішнього туризму шляхом пропаганди відносно дешевого і одночасно ефективного відпочинку, що в умовах невисоких матеріальних доходів значної частини населення країни надає йому соціально-пріоритетного значення для відповідних державних, громадських та комерційних організацій. Зменшення вартості відпочинку завдяки використанню елементів і засобів спортивного туризму і мінімізації видатків на матеріально-технічну інфраструктуру такого відпочинку по відношенню до вартості відпочинку за традиційними організаційними формами у внутрішньому, зарубіжному та міжнародному туризмі робить його соціальне доступним та економічно привабливим для пересічного громадянина і економічно вигідним для організаторів. 2 1. Визначення спортивного туризму Спортивний туризм (С.Т.) — офіційно визнаний вид спорту, який, на відміну від самодіяльного туризму, чітко регламентується нормативними документами і складається з двох видів змагань, за які присвоюються спортивні розряди і звання "Майстер спорту України": -змагання з туристських спортивних походів; -змагання з техніки спортивного туризму. В Україні С.Т. офіційно представляє Федерація спортивного туризму України (ФСТУ), якій Державним комітетом України з питань фізичної культури і спорту у 2002 року надано статус національної спортивної федерації. Цей статус дає виключне право ФСТУ на організацію та проведення офіційних національних і міжнародних змагань на території України, представляти С.Т. у відповідних міжнародних організаціях та змаганнях, надає певні повноваження щодо розвитку С.Т. згідно з укладеним двостороннім договором з державним центральним органом виконавчої влади з питань фізичної культури і спорту. Спортивний туризм розподіляється на види (підвиди) за засобами, способами та середовищем пересування на: автомобільний, велосипедний, вітрильний, водний, гірський, лижний, мотоциклетний, пішохідний і спелеологічний. На теперішній період саме з цих видів, а також у комбінованому їх поєднанні, у відповідності до Єдиної спортивної класифікації України присвоюються спортивні розряди і звання "Майстер спорту". Питаннями специфічності та унікальності спортивного туризму для вирішення багатьох соціальних та економічних проблем у суспільному житті займалося багато дослідників. До соціальних та економічних показників С.Т. та його характерних і специфічних рис можна віднести те, що: С.Т. — унікальний засіб спілкування між людьми, який ґрунтується на безпосередньому знайомстві з життям, історією, культурою та звичаями тих 3 регіонів, де проходять маршрути походів, що є проявом самодіяльної народної дипломатії; С.Т. — найбільш демократичний вид відпочинку, якому характерні специфічні форми народної творчості, вільний вибір форми особистої активності на самостійно розробленому маршруті; С.Т. — це здоровий спосіб життя, найбільш доступний для реального втілення у повсякдення для усіх вікових і соціальних груп населення; С.Т. — це комплексне явище, яке розвиває людину у духовній сфері (розвиток високих людських якостей, необхідних людині в екстремальних умовах), має пізнавальні аспекти, у т.ч. виховання екологічної культури, сприяє самоствердженню особистості (подолання складних перешкод, спортивні досягнення тощо), підсилює оздоровчий ефект (фізичні навантаження у поєднанні з благотворним впливом навколишнього природного середовища); С.Т. — це ефективна форма вирішення військово-прикладних проблем, одночасно з вихованням національної свідомості та патріотизму і вирішенням завдань фізичного і морально-вольового виховання, С.Т. відкриває сприятливі умови для створення та розвитку багатьох якостей, необхідних майбутнім захисникам Вітчизни; С.Т. — це джерело створення кваліфікованих кадрів, інтелектуального продукту у сфері розробки теорії і практики туризму, створення нових маршрутів (у т.ч. і комерційних), сучасного спорядження тощо. Але, у окремих випадках, з метою підсилення значення спортивного туризму, до його назви додають деякі функціональні прикметники, утворюючи такі сполучення як, наприклад, "спортивно-оздоровчий туризм" (Закон України "Про фізичну культуру і спорт" № 3808-ХП від 24.12.1993), що значно збіднює багатофункціональну спрямованість спортивного туризму, якому, враховуючи викладене вище, властиве вирішення таких соціальних проблем як: виховних, навчальних, 4 пізнавальних, екологічних, економічних, а також морального, духовного і фізичного оздоровлення. Аналіз специфіки та особливостей спортивного туризму дозволяє зробити загальний висновок, що С.Т. — це найбільш сучасна технологія виховання у людини бажання у дотриманні здорового способу життя, збереженні навколишнього природного середовища, виховання духовних і фізичних якостей, пізнавальних інтересів і основ самозбереження в екстремальних похідних умовах при мінімальних витратах на це держави і самого туриста. Залишається тільки одне — врахувати все вище вказане державним діячам при розподіленні пріоритетів і бюджетних коштів на заходи по вихованню і оздоровленню населення і, особливо, молодого покоління України засобами спортивного туризму.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора