Історія написання роману
Дата: 15.10.2020
Тема: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика – перший український соціально-психологічний роман.
Підручник: Українська література (рівень стандарту): підручник для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти/ О. Авраменко. – К.: Грамота, 2018. – 256 с.
https://pidruchnyk.com.ua/392-ukrayinska-lteratura-avramenko-paharenko-10-klas.html
Опрацювати тему: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика – перший український соціально-психологічний роман(стор. 47-50)
Виконати: Читати роман, визначити жанрові та стильові особливості твору, опрацювати лекцію.
1. Літературознавчий словник.
Соціально-психологічний роман – це один із різновидів роману, уякому в складних, часто екстремальних життєвих умовах розкриваються складні людські характери; психологія героїв, їхня поведінка, вчинки розглядаються в контексті того соціального середовища, у якому вони перебувають.
2. Історія написання твору.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - це результат спостережень автора за тогочасною пореформеною дійсністю, його роздумів над людською природою, психологією вибору людиною свого життєвого шляху. Безпосереднім поштовхом була історія про розбійника Василя Гнидку, яку Панас Мирний почув від візника, їдучи у відрядження з Полтави до Гадяча. Так він і назвав нарис «Подоріжжя із Полтави до Гадячого». Пізніше була повість «Чіпка», а потім — велике соціально-психологічне полотно «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Назва афористична й символічна, бо натякає на «голодну волю», яку одержали кріпаки після реформи 1861 року.
Співавтором твору був старший брат Панаса — Іван Білик. Саме йому довелося стати першим читачем і критиком, а потім ще й співавтором, адже він описав столітню історію села Пісок та панів Польських. Одне із його зауважень, наприклад, було таким: «Всяке суспільне явище, а в тому числі і розбійництво, має дві сторони: внутрішню — процес морального падіння людини — й зовнішню — суспільну. Так, по-моєму, ці дві сторони і треба розвивати».
Важким був шлях роману до друку, до читача. То цензор забув поставити підпис, то видання книг українською мовою заборонили взагалі. Будучи надрукованим у Женеві, роман одразу ж потрапив до списку забороненої літератури і йшов на батьківщину підпільними, нелегальними шляхами.
Основні теми твору — це життя різних суспільних верств: найбіднішого селянства, козацької старшини, кріпосників, чиновників різних рангів; історія перетворення розумної, енергійної та здібної людини на розбійника. Ці теми суспільно значимі, соціальні, тому й роман за жанром є соціальним. Крім того, він ще й глибоко психологічний, оскільки соціальні процеси зображені не самі по собі, а через психологію героїв, їхні думки, прагнення, переживання.
Композиція роману складна, наявні кілька сюжетних ліній, які переплітаються між собою. Академік О. І. Білецький порівнював композицію роману з будинком «із багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».
Панас Мирний та Іван Білик у своєму творі відобразили картини українського народного життя. Таблиця про зображене в романі.
|
Суспільні, історичні події |
Верстви населення |
Суспільні явища |
|
— Кріпосництво |
— Пани-кріпосники |
— Історія закріпачення |
3. Розкриття алегоричного змісту назви роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли, якби було що їсти й пити.
Зображення життя й праці, мрій і сподівань селян — улюблена тема Мирного-прозаїка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»). На відміну від І. Нечуя-Левицького, письменник не обмежився розкриттям соціальних конфліктів і тенденцій, об’єктом уваги для нього стала насамперед людина з її неповторним сприйняттям світу, зі своїми переживаннями та почуттями. Брати Рудченки вперше в українській літературі досліджують внутрішній світ героя, його психічний стан. Найяскравіше це виявилося в соціально-психологічному романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
4. Проблеми твору
|
Тогочасні проблеми |
Вічні проблеми |
|
Кріпацтво; |
Злочин і кара; |
5. Складання лінії-графіка.
За допомогою ламаної лінії-графіка зображуємо історію життя Чіпки зі злетами та падіннями.
Які висновки можна зробити, склавши цю лінію-графік?
— Чіпці не щастило від самого народження, він наслідував негативні гени.
— У житті Чіпки були люди (баба Оришка, дід Улас), які вчили його добра.
— Були в героя злети й падіння. У Чіпки підвищене почуття справедливості, але він не може реально оцінювати дійсність (земля їм дісталася теж не зовсім справедливо; Грицько, такий самий безземельний сирота, заробив грошей і купив землю).
— Те, що не взяли громадським пастухом, вигнали із земства, не є непереборними життєвими обставинами, які дають право озлитися на весь світ.
— І в злочинній сім’ї може вирости чесна, справедлива людина, як, наприклад, Галя.
— Багато залежить від характеру людини, її життєвого вибору й здатності розрізняти добро та зло.
Виконані вправи вислати на електронну адресу
olgazamaruy@ukr.net
