Урок №21 Баскетбол.
Теоретичні відомості. Історія розвитку Баскетболу у світі, в Україні. Правила техніки безпеки під час вивчення елементів баскетболу.
Правила змагань.
Баскетбо?л (англ. basket «корзина» + ball «мяч») — спортивная командная игра с мячом, в которой мяч забрасывают руками в корзину (кольцо) соперника.
В баскетбол играют две команды, каждая из которых состоит из пяти полевых игроков (замены не ограничены). Цель каждой команды — забросить мяч в кольцо с сеткой (корзину) соперника и помешать другой команде завладеть мячом и забросить его в свою корзину. Корзина находится на высоте 3,05 м от паркета (10 футов). За мяч, заброшенный с ближней и средней дистанций, засчитывается два очка, с дальней (из-за трёхочковой линии) — три очка; штрафной бросок оценивается в одно очко. Стандартный размер баскетбольной площадки — 28 м в длину и 15 м — в ширину. Баскетбол — один из самых популярных видов спорта в мире[1].
Баскетбол входит в программу Олимпийских игр с 1936 года (изобретатель игры Джеймс Нейсмит был там в качестве гостя). Регулярные чемпионаты мира по баскетболу среди мужчин проводятся с 1950 года, среди женщин — с 1953 года, а чемпионаты Европы — с 1935 года.
В Европе проводятся международные клубные соревнования по баскетболу: Евролига, Еврокубок, Кубок вызова ФИБА.
Наибольшего развития эта игра достигла в США: чемпионат Национальной баскетбольной ассоциации (НБА) более 50 лет является сильнейшим национальным клубным турниром в мире. Баскетбол считается национальным видом спорта в Литве.
Історія виникнення та розвиток гри в баскетбол. Правила гри. Організація та проведення змагань
План
1. Зародження та розвиток баскетболу у світі, в Україні, на Львівщині.
2. Етапи розвитку гри в баскетбол.
3. Деякі різновиди баскетболу.
4. Основні правила гри в баскетбол.
5. Організація і проведення змагань з баскетболу.
1. Зародження та розвиток баскетболу у світі, в Україні, на Львівщині Походження назви «баскетбол» вказує на суть гри (англ. basket означає “кошик”, “ball” – м’яч). Це командна спортивна гра. Мета гри: закинути більшу кількість м’ячів у кошик суперника та водночас не дати іншій команді закинути у власний кошик. Історичний аспект. Історичні знахідки в Південній Америці дали підставу вважати, що попередником гри в баскетбол є гра «пок-та-пок», яка виникла близько 2500 років тому в племенах інків, майя та ацтеків. Кам’яна стіна огороджувала ігровий майданчик, по краях якого високо над землею висіло по одному дерев’яному кільцю. Дві команди (3–4 особи в кожній) змагалися, хто закине більше каучукових куль у кільце суперника. За правилами грати можна було тільки ліктями, колінами або стегнами, за гру руками суворо карали. Майя й інки грали в цю гру, щоб розважитися, а ацтеки ставилися до неї, як до священного дійства. Вони споруджували майданчик поруч із храмом та до початку гри запрошували жреця «освятити» його. Жрець чотири рази кидав м’яч у кільце й відразу поступався місцем гравцям. Однак справжньою батьківщиною баскетболу по праву вважається США, зокрема місто Спрингфілд штату Массачусетс. Наприкінці ХІХ сторіччя, 1891 року, доктор Джеймс Нейсміт (1861–1939), викладач фізичної культури, випадково вигадав нову гру. Гра настільки сподобалася молоді, що через рік Нейсміт вигадав тринадцять правил для гри. Багато з них дійсні й до сьогодні. Згодом, після проведення перших змагань, ці правила дещо змінилися. Однією з причин цих змін було те, що були введені щити, до яких кріпилися кошики. Так, 1893 року вперше з’явилися залізні кільця з сіткою, наступного року була збільшена довжина обхвату м’яча до 76,2–81,3 см. У 1894 році баскетбол вийшов на офіційний рівень, були опубліковані перші офіційні правила гри. У 1895 році були введені штрафні кидки з відстані 5 метрів 25 сантиметрів. Із Сполучених Штатів баскетбол поширився спочатку в країни Сходу – Японію, Китай, а потім в Європу і Південну Америку. На ІІІ Олімпійських іграх у Сент-Луїсі 1904 року американці організували показовий турнір між командами декількох міст. Від 1919 до 1931 року почали виникати національні федерації баскетболу. Баскетбол почав інтенсивно розвиватися в Європі: Чехії, Литві, Естонії, Латвії, Італії, Франції. 18 червня 1932 року в Женеві була утворена Міжнародна федерація баскетболу (FIBA), до якої увійшли 8 країн. Генеральним секретарем було обрано сера Вільяма Джонса. У 1935 році відбувся І чемпіонат Європи (Женева) з баскетболу серед чоловіків. Переможець – команда Латвії. У 1938 році– І чемпіонат Європи серед жінок – чемпіоном стала команда Італії (Рим). До програми ХІ Олімпійських ігор баскетбол було введено 1936 року. У Берліні на турнірі взяли участь команди 21 країни. Переможцем стала команда США. Золоту медаль разом з командою отримав і засновник баскетболу Джеймс Нейсміт. Жіночий баскетбол був уведений до програми Олімпійських ігор 1976 року в Монреалі. У 1950 році в Аргентині відбувся І чемпіонат світу серед чоловіків. Переможець – Аргентина. У 1953 році в Чилі був проведений перший чемпіонат світу серед жінок. Перемогли спортсменки США. У майбутньому чемпіонати світу почали проводити раз на 4 роки. У 1965 році Міжнародна федерація баскетболу об’єднувала вже 122 національні федерації різних країн. Розвиток світового баскетболу від 1966 року характеризується подоланням кризи і подальшим процвітанням гри. Велике значення у його розвитку мали представники соціалістичних країн, зокрема радянські спортсмени, які стали лідерами світового баскетболу. Збірна чоловіча команда СРСР ставала олімпійським чемпіоном двічі: 1972 і 1988 року. Тричі – у 1976, 1980 і 1992 роках – жіноча команда СРСР здобула золоті олімпійські медалі. Після розпаду СРСР серед його республік на світових першостях кращими за інших були збірні Литви й Росії. Литовська команда тричі (від 1992 до 2000 року) ставала бронзовим призером Олімпійських ігор. До України баскетбол прийшов на початку ХХ століття. Багато видів спорту в Україні в дореволюційні роки зародилися в Києві, Одесі, Харкові. Першим українським містом "прописки" баскетболу став Чернігів, де почали грати в цю гру при Чернігівському військово-спортивному клубі. Згодом гра з’явилась і в Харкові, Одесі, Києві. На II Всеукраїнській спартакіаді 1924 року в Харкові були проведені змагання чоловічих команд. У 1923 році були опубліковані перші офіційні правила гри у журналі «Вісник фізичної культури». У 1924 році було затверджено положення про проведення II Всеукраїнської спартакіади, яка мала відбутися в Харкові. У положенні, опублікованому в журналі «Вісник фізичної культури», баскетбол був введений, як окремий вид спорту, до офіційної частини змагань. Баскетбол набував популярності в Запоріжжі, Дніпропетровську, Миколаєві, Сімферополі, Бердичеві, інших містах України. У лютому 1927 року було організовано перший чемпіонат республіки з баскетболу. У цей час з’явилися видані українською мовою перші правила гри, посібники, які користувалися великим попитом і були досить корисними на початку становлення української школи баскетболу. Від 1934 року першість України проводиться регулярно. У 1935 році вперше в історії баскетболу України проводилися змагання школярів республіки. Першими чемпіонами УРСР стали юнаки Одеси і дівчата Києва. Від 1937 року першість України проводилася серед клубних команд. Найсильнішою жіночою командою України стала київська команда «Динамо», яка залишається лідером вітчизняного баскетболу до сьогодні. У 1954 році команди України вперше взяли участь у міжнародних змаганнях. Авторитет української школи баскетболу піднімали самовідданою працею Ф. Футерман, О. Глєбов, К. Медвєдєв, В. Лелюк, В. Костовський, В. Шаблінський й інші талановиті тренери. Збірна України – переможець баскетбольних чоловічих турнірів Спартакіад народів СРСР – 1967 р., 1983 р., 1986 р. Серед вихованців українського баскетболу є і особливі імена. Це олімпійські чемпіони з баскетболу – Сергій Коваленко, Анатолій Полівода, Наталя Клімова, Раїса Курвякова, Олександр Білостінний, Олександр Волков. Останній, до речі, один із перших виступав у складі американської баскетбольної команди професіоналів і займав пост президента Федерації баскетболу України (ФБУ) від 2007 до 2015 року. У 1995 році українські баскетболістки стають чемпіонками Європи. Поширення баскетболу на Львівщині. З появою на західноукраїнських землях організованих українських пожежно-руханкових товариств «Сокіл» (1894 р.) і «Січ» (1900 р.) почав поширюватися на Львівщині баскетбол, гра, яку називали тоді «кошиківка» – від слова «кошик». Переважно грали в цю гру шкільна й академічна молодь. Хоча порівняно з копаним м'ячем (футболом) і відбиванкою (волейболом), кошиківка не була такою популярною грою. Належного поширення баскетбол набув після Першої світової війни. Особливо полюбився він дівчатам. Баскетбольні дружини почали виникати при спортивних товариствах «Сокіл-Батько», «Плай» у Львові. Український Спортивний Клуб (УСК), Спортивний Клуб Українських Дівчат (СКУД), «Сокіл-Беркут» й «Весела громада» в Перемишлі, при «Соколі» в Дрогобичі і Коломиї, при спортовій секції в Стрию. На початку 20-х років щорічно проводили дні українського спортовця. Майже кожне місто чи село включали в програму дня спортовця, або в програму ще величніших змагань – Запорізьких ігрищ – кошиківку. Степан Гайдучок і Петро Франко почали друкувати в перекладах правила гри та поради в навчанні. Великими пропагандистами кошикового м'яча в Галичині стають М. Тріль, З. Гнатейко, І. Олько. Після 1939 року відбувається подальший розвиток баскетболу у Львові. Відкрилася перша дитяча спортивна школа з баскетболу 1947 року. З юними гравцями з успіхом працювали Б. Цамалашвілі, Е. Пецьона. Роком раніше почала діяти спеціалізація «баскетбол» на кафедрі спортивних ігор Львівського державного інституту фізичної культури, який тоді відкрився. У 1948 році жіноча команда інституту, яку згуртував М. Дядічкін, стала призером першості України. Славилися своїми успіхами й студентські команди. Чоловіча команда СКІФу 1952 року – срібний призер чемпіонату України, 1953 року – переможець республіканської першості СК «Медик». Гра набувала популярності в Стрию, Дрогобичі, Сокалі й інших містах. У 60-х роках помітною на республіканській арені була чоловіча команда Львівського СКА. Із перемінним успіхом у групі «А» чемпіонату країни виступали баскетболістки «Львівміськбуд», неодноразові призерки республіканських змагань.
