Урок №13 Тема: Аналіз продуктивності праці

Дата: 20.10.2021 10:53

Кількість переглядів: 1725

21.10.2021

Урок №13

Тема: Аналіз продуктивності праці

Трудомісткість продукції - показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництві одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

Трудомісткість є питома і технологічна.

Питома трудомісткість - це загальні витрати людино - годин на продукцію.

Технологічна трудомісткість - це витрати нормованого часу основних робітників - відрядників на виробництво продукції.

Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв'язок - за зниження трудомісткості продуктивності праці зростає, і навпаки.

Скорочення затрат робочого часу на виробництво одиниці продукції безпосередньо впливає на величину середнього динного виробітку робітників.

Рівень і динаміка годинної продуктивності праці зазнають постійного впливу інтенсивних факторів.

Інтенсивні фактори забезпечують зниження трудомісткості виготовлення продукції і відповідний рівень виконання норм виробітку.

До них відносять:

-кваліфікаційний, професійний рівень робітників;

-технічну і енергетичну озброєність праці;

-механізацію та автоматизацію технологічних процесів за впровадження прогресивної техніки, технології, матеріалів;

-організацію нормування праці;

-застосування у виробництві комплектуючих виробів;

-поліпшення якості структури, асортименту продукції, удосконалення організації виробництва та управління.

У процесі аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці.

Динаміку та вплив зміни величини трудомісткості на продуктивність праці робітників можна простежити, використовуючи показник питомої трудомісткості в розрахунку на 1000 грн. продукції (таблиця 1)

Таблиця 1. Аналіз трудомісткості продукції

Показник	Минулий період	Звітний період		Зміна показника,%
		за планом	фактично	план до минулого року	факт до минулого періоду	факт до плану
1. Обсяг продукції, тис. грн.	35597	45597	60644	128,1	187,2	146,2
2. Відпрацьовано всіма робітниками, люд. -год.	980008	1096005	1096204	111,8	111,9	100,01
3. Питома продуктивність на 1000 грн. люд. -год. (ряд. 2: ряд 1) ·1000	27530,6	24036,8	16448,7	87,3	59,7	68,4
4. Середньогодинн. виробіток кожного робітника, грн. (ряд1:ряд2)	0,036	0,042	0,061	116,7	169,4	145,2

Наведені в таблиці 1 дані показують, що питома трудомісткість знизилась проти минулого періоду на 40,3% (100 - 59,7) за плану 12,7% (100 - 87,3).

За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм.

Фактичний аналіз продуктивності праці

Продуктивність праці найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.

Вимірюється продуктивність праці двома способами: кількість продукції, випущеної до одиниці часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції.

Під час аналізу обчислюють годинну, денну і місячну продуктивність праці одного працюючого або одного робітника.

Перші два показники визначаються як відношення обсягу товарної продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками людино - годин і людино - днів, а інші - як відношення того самого обсягу до середньоспискової чисельності робітників або всіх працівників.

Продуктивність праці характеризується вартісними, трудовими та натуральними показниками.

Найуніверсальніша система її вимірників є грошовий вимірник, який може бути використаний на будь-якому підприємстві чи галузі виробництва.

Аналізуючи продуктивність праці в динаміці, товарну продукцію необхідно перерахувати в порівняних цінах, що певною мірою забезпечить можливість об'єктивного аналізу затрат праці на виготовлення продукції.

Одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу.

Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є форма 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу".

Використання робочого часу аналізується за допомогою таких показників:середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період;середня тривалість робочого дня.

Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях.

На цей показник впливають такі фактори:

-втрати робочого часу і в тому числі прогули;

-невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації;

-масові невиходи на роботу;

-кількість днів чергової відпустки;

-кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв'язку з навчанням.

Тривалість робочого дня робітника залежить від таких факторів:

-величини нормативно встановленого робочого тижня;

-часу простого тижня; часу надурочної роботи;

-часу простою протягом робочої зміни;

-неповного робочого часу;

-часу інших скорочень робочого дня;

-передбачених законодавством.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу.

Під час аналізу необхідно визначити відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановити конкретні причини можливих відхилень.

Такий аналіз потрібно проводити, щодо кожної категорії працівників, кожного підрозділу і щодо підприємства в цілому за звітний період і в динаміці.

Завдання: Опрацювати текст,зробити конспект.

Дайте відповіді на наступні запитання: