Урок 49. Захист геному людини від шкідливих мутагенних впливів.
17.02.2022
Завдання:
- Опрацювати матеріал за силкою Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=JfC1I6Lnzxc
- презентацію https://naurok.com.ua/prezentaciya-biologichni-antimutaciyni-mehanizmi-zahist-genomu-lyudini-vid-shkidlivih-mutagennih-vpliviv-94820.html
- посилання на підручник пр.47 с.184-187
https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-10-class-2018-standard-level/50.php
- Створити конспект теми. Опрацювати тести:
1. Мутації, які відбуваються в статевих клітинах, називаються:
А соматичними Б. генеративними В. корисними Г. генними
2. Віруси – це … мутагенний фактор:
А. хімічний Б. фізичний В. біологічний Г.правильної відповіді немає
3. Випадання двох нуклеотидів у ДНК – це:
А. генна мутація Б. хромосомна мутація В. геномна мутація.
Г. всі відповіді неправильні
4. Радіація – це … мутагенний фактор:
А. хімічний Б. фізичний В. біологічний Г.правильної відповіді немає
Записати конспект за темою, сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи та прізвища.
Спадкова мінливість полягає у зміні генотипу особини, тому передається за статевого розмноження нащадкам.
Комбінативна мінливість — мінливість, в основі якої лежить утворення рекомбінації (таких комбінацій генів, яких не було у батьків). Вона є результатом комбінацій генів та хромосом, що несуть різні алелі (тобто перерозподілу генетичного матеріалу батьків серед їхніх нащадків). Рекомбінація зазвичай відбувається в мейозі під час розвитку статевих клітин та під час запліднення у зиготі.
Джерелами спадкової мінливості є: незалежне розходження гомологічних хромосом у анафазі І мейозу; взаємний обмін ділянками гомологічних хромосом (кросинговер) у профазі І мейозу; випадкове поєднання гамет під час запліднення.
Всі ці джерела спадкової мінливості діють одночасно і незалежно, забезпечуючи при цьому постійне «перетасування» генів. Це призводить до виникнення організмів з іншими генотипом та фенотипом. Самі гени при цьому не змінюються.
2. Мутаційна мінливість
Мутації — це стійкі й неспрямовані зміни в геномі. Мутації зберігаються необмежено довго в ряду поколінь. Завдяки мутаціям утворюються нові варіанти генів, що має велике значення для еволюції. Мутації є індивідуальними (кожна мутація в окремій молекулі ДНК виникає випадково). Вони виникають постійно протягом всього онтогенезу людини. Чим на більш ранньому етапі розвитку організму виникає мутація, тим більше вона може на нього вплинути.
У людини успадковуються лише ті мутації, які виникають у статевих клітинах. Мутації, що виникають у нестатевих клітинах, успадковуються тільки у організмів, що здатні до нестатевого чи вегетативного розмноження. Мутації в соматичних клітинах можуть спричинити аутоімунні захворювання, пухлини, передчасне старіння.
3. Мутації та їхні властивості
За місцем виникнення розрізняють: соматичні — виникають у соматичних клітинах, виявляються в організму та не передаються нащадкам за статевого розмноження; генеративні — виникають у статевих клітинах, не впливають на ознаки організму, проявляються лише в наступному поколінні.
За характером прояву: домінантні; рецесивні. Більшість мутацій є рецесивними і не проявляються у гетерозигот. Це є важливим для існування виду, оскільки шкідливі мутації руйнують тонко налаштовану систему біохімічних реакцій.
За характером впливу на життєдіяльність організму розрізняють: летальні; сублетальні; нейтральні; корисні мутації за зміни умов середовища деякі нейтральні або навіть шкідливі мутації можуть виявитися корисними, і їхні носії одержують перевагу в процесі природного добору.
За характером змін генетичного апарату розрізняють мутації: генні (точкові); хромосомні; геномні.
Генні, або точкові мутації — результат зміни нуклетидної послідовності в молекулі ДНК у межах одного гену.
Хромосомні мутації — зміни у структурі хромосом. Дуже часто їх можна виявити і вивчити під світловим мікроскопом.
Геномні мутації пов’язані з кратним збільшенням або зменшенням кількості хромосомних наборів.
Мутації виникають спонтанно, але є чинники (мутагени), які збільшують вірогідність появи мутацій. За походженням мутагенні чинники бувають: фізичні (іонізуюче опромінення — рентгенівське, гамма-випромінювання; електромагнітне випромінювання — ультрафіолетові промені, іноді видиме світло; надмірно висока або низька температура); хімічні (деякі алкалоїди — колхіцин, вінкамін, подофілотоксин; окисники та відновники — нітрати, нітрити, нітритна кислота, активні форми Оксигену; деякі пестициди, деякі харчові добавки, деякі лікарські препарати, продукти переробки нафти, органічні розчинники та ін.); біологічні (специфічні послідовності ДНК — транспозони; деякі віруси — вірус кору, краснухи, грипу; деякі продукти обміну речовин — продукти окиснення ліпідів; антигени деяких мікроорганізмів).
