Урок 50. Генетичний моніторинг в людських спільнотах.
24.02.2022
Завдання:
Опрацювати матеріал за силкою
- Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=giItk-x_goQ
- презентації
https://naurok.com.ua/prezentaciya-genetichniy-monitoring-v-lyudskih-spilnotah-189266.html
https://naurok.com.ua/prezentaciya-genetichniy-monitoring-u-lyudskih-spilnotah-106461.html
- посилання на підручник пр.48 с.188-191
https://pidruchnyk.com.ua/1130-biologiya-ekologiya-10-klas-sobol.html
https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-10-class-2018-standard-level/51.php
- Створити конспект теми.
Дати відповіді на такі питання
1 Що таке генетичний моніторинг?
2. Назвіть основні напрями генетичного моніторингу.
3. Що таке скринінг?
Записати конспект за темою, сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи та прізвища.
ГЕНЕТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ – це систематичне спостереження за станом генофонду популяції, що дає змогу оцінювати наявний мутаційний процес та прогнозувати його зміни. Цей вид спостереження передбачає збирання, обробку, аналіз, збереження інформації про виникнення захворювань, зумовлених мутагенним впливом середовища. Генетичний моніторинг є сукупністю заходів для відслідковування появи й поширення спадкових захворювань. ( пригадайте, які спадкові захворювання ви знаєте).
Скринінг (від англ. screening – просіювання, сортування) – стратегія в організації охорони здоров'я, спрямована на виявлення захворювань у людини в процесі масового обстеження населення. У медицині застосовують масовий скринінг всього населення, пренатальний скринінг новонароджених, кардіологічний, урологічний, гінекологічний скринінг та ін. Скринінг-програми дають змогу виявити захворювання або спадкову патологію до її клінічного прояву і, застосовуючи профілактичне лікування, забезпечити здоров'я людини в суспільстві. Скринінгові дослідження не встановлюють діагнози, це роблять лікарі.
Генетичний скринінг – це метод раннього виявлення генетичних порушень. Найвагоміших результатів було досягнуто під час виявлення спадкових дефектів обміну речовин (фенілкетонурії, галактоземії тощо) у новонароджених.
Молекулярно-генетична діагностика – група методів дослідження ДНК з метою виявлення генетичних порушень у її структурі. Для цих досліджень використовують ДНК, яку виділяють із венозної крові, слини, навколоплідної рідини, зі слизової оболонки рота тощо. Досить часто вистачає навіть краплинки крові, з скрібка епітелію щоки або однієї волосяної цибулини. Основними методами молекулярно-генетичної діагностики є цитогенетичний метод (вивчення хромосомних порушень за допомогою мікроматриць, нанесених на ДНК-чіпи), метод полімеразних ланцюгових реакцій (виявлення вірусів, інфекцій за допомогою багатократного дублювання обраної ділянки ДНК), метод ферментної гібридизації (використання генетичних ДНК-маркерів для виявлення порушених генів), мікрочіпування (метод порівняння виділених ділянок ДНК із генетичними маркерами на ДНК-чіпах).
ПОПУЛЯЦІЯ ЛЮДИНИ (людське угруповання) – це відносно стабільна й відносно ізольована група особин виду Людина розумна, які мешкають на спільній території, вільно вступають у шлюб й мають спільний генофонд. Основною умовою існування людських популяцій є вільний шлюб, у той час як у тварин – це вільне схрещування (панміксія). Зазвичай прикладом людських міста, села чи певної місцевості.
Генетична характеристика популяцій – це визначення особливостей її генетичної структури, тобто якісного складу генів, частоти алелів та частоти генотипів. Вивченням генетичної структури популяцій та тих процесів, що відбуваються в них, займається генетика популяцій. популяцій є населення
Популяції людини вирізняються соціальними особливостями, що позначаються на їхній морфофізіологічній, екологічній та генетичній характеристиках.
Генофонд – сукупність усіх алелів, генів і генотипів однієї популяції організмів. Серед генів популяції є однакові для усіх особин, а є й відмінні, тому виокремлюють такі властивості генофонду, як генетична однорідність та генетична різнорідність. Окрім того, для генофонду популяцій характерні й такі властивості, як цілісність, відкритість, динамічність.
Чинники, які впливають на формування генофонду популяцій людини та змінюють їхню генетичну структуру:
1) природній добір;
2) мутаційний процес;
3) популяційні хвилі;
4) дрейф генів;
5) ізоляція, що обмежує вільне схрещування (панміксію);
6) міграції.
Отже, генофонд популяції, що є елементарною еволюційною одиницею, формується та змінюється під дією еволюційних чинників.
