Урок 16. Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції.
23.10.2020
Завдання:
Опрацювати матеріал за силками
Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=5bPS-Kprt-E
- презентацію
https://svitppt.com.ua/biologiya/bioriznomanittya2.html
- посилання на підручник
https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-10-class-2018-standard-level/17.php
https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-10-class-2018-standard-level/18.php
- Створити конспект теми
Записати конспект за темою, сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи, вказати прізвище та ім’я.
1. Загальна характеристика царства Тварини
На сьогодні відомо близько 2 млн видів тварин, і ця кількість збільшується. Тварини поширені в усіх середовищах: наземному, водному, ґрунті та в живих організмах, Загальними рисами тварин є такі:
• еукаріоти з гетеротрофним типом живлення;
• клітини не мають жорсткої клітинної стінки;
• поверх плазматичної мембрани є глікокалікс;
• вакуолі невеликі, існують нетривалий час (травні, фагоцитарні);
• клітини не мають пластид;
• наявні клітинні центри з двох центріолей;
• запасний вуглевод — глікоген;
• здатні до активного руху, який забезпечує добування їжі та захист від ворогів;
• розмноження статеве та нестатеве;
• є два шляхи розвитку: прямий та непрямий;
• подразливість регулюється гормонами та нервовою системою;
• багатоклітинні мають чотири типи основні тканин: епітеліальні, сполучні, м’язові, нервові;
• мають велику різноманітність органів;
• тіло компактне (полегшує рух, дає переваги під час теплорегуляції).
Одноклітинні організми, що раніше відносили до царства Тварини зараз, за результатами новітніх генетичних, біохімічних та цитологічних досліджень перенесені до інших Царств. Тому ми передусім будемо розглядати організми, що за сучасною систематикою утворюють царство Справжні тварини і належать до під- царства Багатоклітинні тварини.
2. Різноманітність безхребетних тварин
Загальними рисами безхребетних тварин є відсутність хребта. ця група є збірною, складається з численних типів, що мають рівноправний статус. Розглянемо основні типи.
1) Тип Губки: найбільш низькоорганізовані асиметричні чи радіально-симетричні багатоклітинні тварини, які в дорослому стані ведуть прикріплений спосіб життя. Клітини тіла диференційовані та мають тенденцію до утворення тканин. Тіло складається з двох шарів клітин — ектодерми та мезодерми, між якими міститься драглиста речовина — мезоглея. Є внутрішній скелет (вапняковий або кремнієвий) з численних голок-спікул, що виконує опорну функцію. Тіло має вигляд келиха або мішечка, прикріпленого до субстрату (дна, каменів, черепашок та ін.). Представник: прісноводна губка бодяга,
2) Тип Реброплави: винятково морські, переважно вільноплаваючі тварини. Відмінна ознака — «гребені» з війок, які допомагають плавати. Більшість мають по два щупальці, що в кілька разів більші за довжину тіла тварини. Хижаки, не мають жалких
клітин. Вся поверхня щупалець вкрита клейкими клітинами, за допомогою яких вони ловлять здобич — дрібні морські організми.
3) Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі: багатоклітинні двошарові тварини. Зовнішній шар — ектодерма, має епітеліально-м’язові клітини, жалкі, нервові, проміжні, статеві. Внутрішній шар — ентодерма, має травні та залозисті клітини. Є кишкова порожнина. Симетрія тіла — радіальна (променева). Ротовий отвір оточений щупальцями. Для багатьох у життєвому циклі характерна наявність двох стадій — поліпа та медузи. Переважно морські організми, деякі живуть у прісних водоймах.
4) Тип Плоскі Черви: тришарові двобічносиметричні тварини; тіло несегментоване, пласке. Мають тканини: покривну, сполучну, м’язову і нервову. Мають шкірно-м’язовий мішок. Порожнини тіла немає. Шкірно-м’язовий мішок заповнений сполучною тканиною — паренхімою. Травна система не має анального отвору. Наявна нервова система з двох нервових вузлів та нервових стовбурів.
5) Тип Круглі черви, або Первиннопорожнинні: тіло веретеноподібне або ниткоподібне, округле на поперечному розрізі, складається з трьох шарів клітин. Двобічна симетрія тіла. Тіло несегментоване, вкрите щільною кутикулою, не має війок. Мають шкірно- м’язовий мішок, первинну порожнину тіла. Травна система наскрізна (є ротовий та анальний отвори). Кровоносна та дихальна системи відсутні. Живуть у воді, ґрунті, інших організмах. Представники: аскарида людська — живе у тонкій кишці людини; волосоголовець — паразит товстої кишки; гострик людський — один з найпоширеніших кишкових паразитів у дітей; трихінела — живе у скелетній мускулатурі; стеблова нематода Ditylenchus destructor — паразит стебла рослин.
6) Тип Кільчасті черви, або Анеліди: тіло складається з великої кількості кілець — сегментів (звідси назва), що мають подібну будову. Мають добре розвинутий шкірно-м’язовий мішок, покривну, сполучну, м’язову, нервову тканини. Добре розвинена замкнена кровоносна система із «серцем» — 5-7 кільцевими судинами, які скорочуються. Є вторинна порожнина тіла (целом). Деякі форми мають зябра. Рухаються за допомогою добре розвинутої мускулатури, а в багатьох форм — і спеціальних виростів тіла. Переважно вільноживучі тварини, що населяють моря, прісні води, вологі ґрунти.
7) Тип Молюски, або М'якуни: найхарактерніша ознака — наявність черепашки, що має захисне значення. Тіло м’яке, не сегментоване, вкрите властивим лише цим організмам утвором — шкірястою мантією, яка міститься під черепашкою. Ще одна характерна особливість — мускуляста нога, спеціальний орган руху на черевному боці. Більшість — мешканці солоних і прісних водойм, деякі пристосувалися до життя на суходолі.
8) Тип Членистоногі: характерна ознака — гетерономна сегментація тіла. Сегменти утворюють два відділи тіла: головогруди й черевце (у ракоподібних та павукоподібних). Або три: голову, груди і черевце (у комах). членисті кінцівки. Мають зовнішній скелет (кутикулу), основу якого становить хітин (захист від висихання і ворогів). Ріст тварин супроводжується линянням. Найчисленніший тип тварин за кількістю видів. Живуть у воді, на суші та в повітрі. Є паразитичні форми.
9) Тип Голкошкірі: мають радіальну, здебільшого п’ятипроменеву симетрію. У підшкірному шарі сполучної тканини розвивається скелет з вапняних пластинок з виступаючими на поверхні тіла шипами, голками тощо. Амбулакральна система органів руху. Вільноживучі морські придонні тварини.
Представники: морські зірки, морські їжаки, офіури, або змієхвістки, голотурії, або морські огірки, морські лілії.
3. Значення безхребетних тварин в екосистемах та житті людини
Значення в екосистемах:
• їжа для інших організмів;
• сприяють утворенню вапнякових гірських порід (губки, корали, молюски);
• беруть участь у ґрунтоутворенні (черви);
• є природними біофільтрами води (губки, кишковопорожнинні, черви);
• беруть участь у біологічному колообігу речовин;
• деякі є проміжними хазяїнами для паразитів хребетних тварин;
• запилювачі рослин (комахи).
Значення в житті людини:
• вживають у їжу (молюски, комахи);
• матеріал для виготовлення прикрас (корали, перлини);
• застосовують у лікуванні (бодяга, медична п’явка, медоносна бджола);
• джерело сировини для виробництва (віск, шовк, барвники та ін.); певні види небезпечні для життя і здоров’я людини (паразити, отруйні, хижі, переносники захворювань);
• певні види є шкідниками культурних рослин (нематоди, комахи);
• певні види спричиняють захворювання свійських тварин (кліщі, гельмінти, блохи);
• можуть утворювати обростання підводних споруд і суден;
• пошкоджують тканини, деревину, книжки, механізми.
1. Різноманітність хребетних тварин
Хребетні тварини є підтипом типу Хордові. Загальними ознаками Хребетних тварин є такі:
• хрящовий або кістковий осевий скелет, що розвивається навколо хорди;
• наявність черепа із щелепами;
• центральна нервова система у вигляді нервової трубки, що диференційована на головний та спинний мозок;
• парні кінцівки, пояси кінцівок;
• травні залози: печінка, підшлункова залоза;
• органи дихання — зябра або легені;
• кровоносна система замкнена, наявність серця на черевній стороні тіла;
• посмугована скелетна мускулатура;
• органи виділення — парні нирки.
Розглянемо основні групи, що входять до цього підтипу, та їхніх представників. Класи Хрящові та Кісткові риби об’єднані в один надклас — Риби. їхніми спільними рисами є: водне середовище існування, обтічна форма тіла, кінцівки у вигляді плавців, органи дихання — зябра, стрічкоподібні нирки, замкнена кровоносна система з одним колом кровообігу та двокамерним серцем (що розділене на передсердя й шлуночок), а також складна нервова система, представлена головним мозком, спинним мозком і нервами. Шкіра вкрита лускою. Рівень обміну речовин низький, холоднокровні. Між класами є певні відмінності.
1) Клас Хрящові риби: мають хрящовий скелет, не мають зябрових кришок та плавального міхура. Хвостовий плавець різнолопатевий. Тіло торпедоподібної форми. Рот розташований знизу тулуба. Живородні.
2) Клас Кісткові риби: мають кістковий скелет, зяброві кришки, плавальний міхур. Тіло сплющено з боків. Рот розташований посередині. Хвостовий плавець рівнолопатевий. Переважно ікрометальні.
3) Клас Земноводні: тіло розділене на голову, тулуб та кінцівки; шкіра волога, має залози, що виділяють слиз. Перші хребетні мешканці суходолу, розмноження і розвиток відбуваються у прісній воді. Кінцівки п’ятипалі, задні мають плавальну перетинку. Є органи дихання — легені (розвинуті слабко); властиве також шкірне дихання. Трикамерне серце (два передсердя, шлуночок), два кола кровообігу. Рівень обміну речовин низький, холоднокровні.
4) Клас Плазуни: шкіра суха, захищена роговими лусками й щитками; залоз немає. Перші справжні наземні хребетні тварини. Кінцівки п’ятипалі з кігтями, розташовані з боків тулуба. Органи дихання — легені. Трикамерне серце (два передсердя, шлуночок), у шлуночку з’являється неповна перегородка (поділ крові на артеріальну і венозну). Два кола кровообігу. Відкладають яйця, що мають білкову і пергаментну оболонки. Рівень обміну речовин низький, холоднокровні.
5) Клас Птахи: тварини, що пристосовані до польоту, мають обтічну форму тіла; суху, укриту пір’ям (видозміненими лусочками), шкіру; передні кінцівки перетворені на крила. Скелет легкий і міцний за рахунок порожнин у кістках, що заповнені повітрям, і зрощення кісток. Щелепи не мають зубів і вкриті роговим чохлом — дзьобом. Органи дихання — легені, мають повітряні мішки. Чотирикамерне серце (два передсердя, два шлуночки), у шлуночку з’являється повна перегородка — поділ крові на артеріальну і венозна. Два кола кровообігу. Рівень обміну речовин високий, теплокровні. Відкладають яйця, що мають білкову (джерело води), підшкаралупову і вапнякову оболонки (захист від пошкодження та потрапляння мікроорганізмів). Розвиток відбувається в яйці.
6) Клас Ссавці: мають високоорганізовану нервову систему, зокрема головний мозок із сильно розвинутими півкулями, а також органи чуттів. Розвиток ембріона відбувається у матці, утворюється плацента. Властиве живонародження, вигодовують малят молоком. Мають диференційовані зуби (ікла, різці, кутні). Система терморегуляції високорозвинена й складана, порівняно висока і стала температура тіла (+37-39 °С). Досконалі органи дихання та кровоносної системи (чотирикамерне серце з двох передсердь та двох шлуночків), з’явилася діафрагма. Шкіра має залози: потові, сальні, молочні, пахучі. Мають волосяний покрив (захист від пошкоджень, теплоізоляція). Кінцівки розміщені під тулубом, п’ятипалі зі кігтями.
2. Значення хребетних тварин в екосистемах та житті людини
Значення в екосистемах:
• риби — ланка у харчовому ланцюзі; регулюють чисельність водних безхребетних тварин;
• земноводні — ланка у харчовому ланцюзі, регулюють чисельність безхребетних тварин;
• плазуни — регулюють чисельність молюсків, комах, гризунів; є ланкою в ланцюгу живлення;
• птахи — ланка в ланцюзі живлення; деякі види запилюють квіткові рослини; поширюють плоди і насіння рослин; обмежують чисельність дрібних тварин;
• ссавці — ланка ланцюга живлення в екосистемах; деякі види запилюють квіткові рослини (рукокрилі, гризуни); сприяють поширення плодів та насіння рослин; хижаки обмежують чисельністьінших тварин; беруть участь у ґрунтоутворенні (риючі види).
Значення в житті людини:
• риби — використовуються у їжу; є джерелом риб’ячого жиру та деяких лікарських речовин; сировина для виготовлення кормів для свійських тварин, клею, шкіри, мила, добрив; використовують у акваріумах;
• земноводні — знищують комах та їхніх личинок — шкідників культурних рослин, кровосисних комах; деяких земноводних уживають у їжу (жаб);
• рептилії — є небезпечні (отруйні) для людини види, але отрута також є сировиною для деяких лікарських засобів; деякі види вживають у їжу (черепах);
• птахи — джерело м’яса, яєць, пуху; комахоїдні та хижі птахи знищують шкідників культурних рослин; естетичне значення (декоративні породи);
• ссавці — джерело м’яса, жиру, молока, вовни, шкіри; гризуни шкодять сільському господарству; хижаки шкодять свійським тваринам; естетичне значення (декоративні породи); деякі види є переносниками захворювань людини.
Домашнє завдання
Опрацювати параграф 16, 17.
Зробити кросворд по темі.
