Урок 17. Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки. Необхідність охорони ґрунтів.
04.02.2021
Завдання:
- Опрацювати матеріал за силками:
- Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=VUnu9NWCTw0
- презентацію
- посилання на підручник
https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-11-class-2019-standard-level/53.php
§50 стр.192-195
- Створити опорний конспект теми та робота з таблицею.
За допомогою таблиці визначте сутність та причини найпоширеніших екологічних проблем літосфери.
Екологічні проблеми літосфери
Назва |
Сутність |
Причини |
Деградація ґрунтів |
|
|
Ерозія ґрунтів |
|
|
Забруднення важкими металами |
|
|
Радіоактивне забруднення Засолення ґрунтів |
|
|
Записати конспект та заповнити табл., сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи, вказати прізвище та ім’я.
1. ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ – надходження фізичних агентів, хімічних речовин й організмів, що змінюють властивості ґрунтів і порушують їхні функції.
1) Особливості їхнього забруднення визначаються тим, що ґрунти – це біокосне тіло природи:
1) має структурні живу й неживу фази;
2) складається з органічних речовин, мінералів, води й повітря;
3) чинниками його формування є гірські породи й мінерали, вода, рельєф, повітря, тепло;
4) вирізняється такою властивістю, як родючість.
2) Основні забруднювачі ґрунтів.
Найпоширенішими полютантами є хімічні речовини:
- пестициди – отрутохімікати для боротьби з бур’янами (гербіциди), комахами (інсектициди), кліщами (акароциди), грибами (фунгіциди), для скидання листя перед збиранням врожаю (дефоліанти);
- мінеральні добрива, що їх вносять для компенсації біогенних елементів (здебільшого N, K, P);
- сполуки важких металів (переважно Pb, Cd, Sn, Hg);
- компоненти газодимових викидів (діоксини, феноли);
- нафта і нафтопродукти (бензин, мастильні матеріали);
- радіонукліди.
3) Види забруднень ґрунтів
- Найнебезпечніший вид забруднення ґрунтів – хімічне.
- Спостерігаються порушення біогеохімічного кругообігу азоту й нітрогенне забруднення ґрунтів.
- Біологічне забруднення, пов'язане із накопиченням (бактеріальні добрива), масовим розмноженням (хвороботворні бактерії, збудники мікозів, личинки комах-шкідників), розвитком (стадії гельмінтів), появою нових мікроорганізмів, порушенням складу біоти редуцентів. Так, у надто забруднених ґрунтах збудники тифу і паратифу можуть зберігатися впродовж півтора року, тоді як у незабруднених – лише протягом двох-трьох діб. Ще одним видом біозабруднення є поширення алергенних видів рослин-бур’янів.
- Суттєвим є й механічне забруднення ґрунтів залишками будівельних матеріалів, азбесту, битого скла, кераміки.
4) Основні джерела забруднення ґрунтів.
- Сільське господарство, що широко використовує добрива і пестициди.
- Радіоактивні елементи можуть потрапляти в ґрунт і накопичуватися в ньому внаслідок викидів промислових підприємств, аварій на АЕС.
- Поблизу великих центрів чорної і кольорової металургії ґрунти забруднено сполуками важких металів.
- Автотранспорт є серйозним джерелом свинцевого забруднення.
- Теплоенергетика спричиняє появу сажі та незгорілих речовин, що викидаються в атмосферу.
2. НАСЛІДКИ АНТРОПІЧНОГО ВПЛИВУ НА ГРУНТИ
1) Зменшення площ земель, придатних для землеробства відбувається внаслідок:
- урбанізації,
- відведення земель під будівництво,
- транспортні мережі,
- водосховища,
- сміттєзвалища,
- добування корисних копалин у відходах гірничодобувної промисловості.
2) Деградація ґрунтів – це поступове погіршення її властивостей, що супроводжується зменшенням вмісту гумусу і зниженням родючості.
Чинниками деградації ґрунтів є:
- неправильне землекористування;
- знищення екосистем;
- забруднення відходами;
- зміни кліматичних чинників.
- втрата гумусу (органічна складова ґрунтів),
- ерозія, забруднення,
- вторинне засолення,
- заболочування,
- спустелювання.
Так, у світі майже 33 % ґрунтів втратили родючість, а в Україні кількість забруднених і малопродуктивних ґрунтів сягає 15 млн гектарів, при цьому за останні 130 років склад гумусу в чорноземах зменшився на 30 %.
3) Основними екологічними проблемами у відносинах «людина – ґрунт» є:
- ерозія ґрунтів – руйнування і знесення верхніх, найбільш родючих горизонтів ґрунту під дією вітру (вітрова ерозія), потоків води (водна), перевипасання (пасовищна), зрошення (іригаційна), оранки (агротехнічна);
- забруднення важкими металами – це потрапляння й накопичення в ґрунті металів у концентраціях, що є вищими від фонових. Це спричиняє зниження рН, зменшення кількості корисних бактерій (наприклад, бульбочкових бактерій або актиноміцетів), збільшення кількості хвороботворних грибів, зменшення кількості корисних ґрунтових комах, червів та ін.
- радіоактивне забруднення – це потрапляння й накопичення в ґрунті радіонуклідів (Цезій-137, Стронцій-90, Калій-40) у концентраціях, що є вищими від фонових;
- засолення – процес накопичення в ґрунтах легкорозчинних солей (хлоридів, сульфатів і карбонатів). Це явище може бути наслідком підвищеного вмісту їх у корінній породі й подальшим винесенням у ґрунт або тривалого накопичення в умовах високого випаровування вологи з розташованих близько від поверхні ґрунтових вод.
3. ОХОРОНА ГРУНТІВ
- Найважливішим заходом збереження ґрунтів є правильне формування культурного агроландшафту.
- У кожній екосистемі має бути своє, науково обґрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами.
- Організація й дотримання сівозмін.
- Перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку ґрунту, перехід на безплужний обробіток.
- Впровадження органічного (біологічного) землеробства без застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив.
- Застосування методу фіторемедіація. Цей метод полягає в тому, що рослинне коріння всмоктує пестициди й розкладає шкідливі речовини. Застосування фітотехнологій може не лише зменшити рівень забруднення довкілля стійкими органічними ксенобіотиками, а й повернути рекультивовані землі в систему землекористування та аграрного виробництва.
Для захисту ґрунтів від ерозій здійснюють лісомеліоративні (полезахисні смуги, насадження навколо ставків), гідротехнічні (водозатримувальні вали), агротехнічні (залуження багаторічними травами, скріплення