Тема уроку 1.2: «Види обліку. Завдання та функції бухгалтерського обліку. Вимірники, які застосовуються в обліку, їх значення, види, особливості»
ТЕМА 1. ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Тема уроку 1.2: «Види обліку. Завдання та функції бухгалтерського обліку. Вимірники, які застосовуються в обліку, їх значення, види, особливості»
План лекції
1. Види обліку
2. Завдання та функції бухгалтерського обліку
3. Вимірники, які застосовуються в обліку, їх значення, види, особливості.
1. Види обліку
Залежно від природи облікової інформації господарський облік поділяють на такі взаємопов'язані між собою види обліку:
1.Оперативно-технічний (оперативний) облік.
2.Бухгалтерський облік.
3.Статистичний облік.
Оперативно-технічний (оперативний) облік здійснюється безпосередньо на місці (цех, склад тощо) й забезпечує негайне спостереження та реєстрацію визначених виробничих і комерційних операцій та інших факторів господарської діяльності підприємства, організації, установи. Мета оперативного обліку - швидке одержання інформації про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт, послуг), результати діяльності. За допомогою оперативного обліку одержують дані про щоденний випуск продукції, щоденне відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про витрати сировини та інших матеріальних цінностей, трудові витрати, додержання умов договірних поставок тощо.
Дані для оперативно-технічного обліку одержують шляхом безпосереднього спостереження фактів господарської та виробничо-фінансової діяльності підприємства, організації, установи. Головним завданням оперативного обліку є швидка (оперативна, за короткий проміжок часу, протягом дня) видача оперативних даних. Оперативний облік передбачає використання таких методів, як спостереження господарських та технологічних операцій та їх реєстрація. Таким чином, оперативний облік — це спосіб спостереження та контролю за окремими господарствами та технічними операціями безпосередньо в процесі їх здійснення з метою оперативного керівництва ними.
+Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльность підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Відзначимо, що слово „бухгалтер” походить від німецького Buchhulter, яке утворено зі слів buch – книга, та hulter – тримати.
Статистичний облік ведеться з метою вивчення (спостереження, відображення, опрацювання) і контролю масових і окремих типових господарських операцій, процесів та явищ. Так, за допомогою статистичного обліку вивчається рівень продуктивності праці, чисельність населення, середня заробітна плата працюючих у країні тощо. У статистичному обліку використовуються такі спеціальні, властиві йому методи, як зведення та групування, експертна оцінка, методи середніх чисел тощо.
Виходячи з цього, статистичний облік являє собою систему вивчення, узагальнення і контролю за масовими явищами, що мають загальнодержавний характер. Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік одержує з оперативно-технічного і бухгалтерського фінансового обліку.
2. Завдання та функції бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Методично бухгалтерський облік поділяють на три види - фінансовий, управлінський та податковий облік.
Фінансовий облік - це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства відповідно до вимог законодавства і стандартів обліку.
Об'єктами фінансового обліку, що підлягають обов'язковому відображенню, є:
1)активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, виробничі складські запаси, розрахунки з дебіторами (дебіторська заборгованість всіх видів), грошові кошти, інші активи;
2)джерела власних засобів: Статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокриті збитки), інші джерела власних засобів;
3)зобов'язання підприємства (пасиви): довгострокові кредити банків та інші зобов'язання, короткострокові кредити банків та інші поточні зобов'язання;
4)доходи підприємства за їх видами і витрати підприємства за їх економічними елементами;
5)фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл;
6)фінансові процеси і операції, що здійснюються з наведеними вище об'єктами.
За даними фінансового обліку визначаються прибуток або збиток підприємства і складається його фінансова звітність. Фінансовий облік повинні вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.
Внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.
Управлінський облік ведеться підприємствами для забезпечення внутрішніх споживачів, потреб керівництва даного підприємства, фірми. Головним при цьому є своєчасне одержання докладної, достовірної інформації про доходи та витрати як по підприємству в цілому, так і його окремих складових. У рамках управлінського обліку виробничих підприємств здійснюється детальний облік витрат і калькулювання собівартості вироблюваної ними продукції (робіт, послуг). Підприємства самостійно вибирають форму організації управлінського обліку виходячи із особливостей діяльності, структури та розмірів підприємства, вимог управління.
Підприємства також самостійно розробляють склад і зміст внутрішньої звітності з метою забезпечення усіх рівнів управління необхідною інформацією для контролю за діяльністю, прогнозування виробництва та управління.
Податковий облік - це система реєстрації, групування, узагальнення, зберігання та передачі інформації про об’єкти оподаткування для визначення податкової бази та величини податкових зобов’язань за податками та зборами. Система податкового обліку надає інформацію державним податковим органам та керівництву підприємства про нарахування та сплату податкових платежів (податків і зборів).
Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені платником протягом звітного періоду, для цілей їх оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків і зборів до відповідних бюджетів.
Виділяють такі функції бухгалтерського обліку:
-інформаційну;
-контрольну;
-оціночну (аналітичну).
Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні внутрішніх і зовнішніх користувачів, які використовують дані фінансової звітності, інформацією про фінансовий стан і діяльність підприємства.
Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в необхідності здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збереження та ефективного використання ресурсів, виконання планових завдань, дотримання чинного законодавства й умов угод і контрактів.
Оціночна (аналітична) функція бухгалтерського обліку полягає у вимірі та оцінці ресурсів, визначенні вартості й собівартості виробленої продукції, розрахунку результату діяльності підприємства, його рентабельності. Вона полягає також в здійсненні на основі первинних та зведених даних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства із широким застосуванням економіко-статистичних методів і моделювання.
3. Вимірники, які застосовуються в обліку, їх значення, види, особливості.
Для здійснення управління господарським об'єктом необхідно мати кількісні та якісні показники його діяльності. У бухгалтерському обліку застосовують і кількісні, і якісні показники.
Кількісні показники - це показники діяльності господарюючого суб'єкта, за допомогою яких визначається обсяг виконаних операцій, процесів (наприклад, кількість виробленої продукції).
Якісні показники - характеризують економічну ефективність операцій, процесів (наприклад, рентабельність).
При веденні бухгалтерського обліку застосовують натуральні, трудові і грошові вимірники.
1)Натуральні вимірники - це міри довжини (сантиметри, метри, кілометри тощо), одиниці ваги (грами, кілограми, тонни тощо), площі (квадратні метри, гектари тощо), об'єму (літри, кубічні метри, тощо) та ін.
Існують також вимірники, які носять назву умовно-натуральних. Вони використовуються, наприклад, в консервній промисловості — це туби (тисяча умовних банок), муби - мільйон умовних банок.
2)Трудові вимірники - це одиниці витраченої праці. До них відносяться хвилини, години, дні. За допомогою трудових вимірників визначаються кількість витраченої праці на виконання різних робіт, трудові ресурси, продуктивність праці. Використовуються ці вимірники при нарахуванні заробітної плати працівникам підприємства та ін., при визначенні середньоспискового складу працівників, рівня продуктивності праці тощо.
3)Грошові вимірники - це одиниця вартості (гривні, копійки). Всі підприємства, організації та установи, що діють на території України, зобов'язані вести бухгалтерський облік в українській національній валюті - гривні. За допомогою грошового вимірника визначають у грошовому вираженні вартість сировини та матеріалів, розмір прибутку або збитку тощо. В бухгалтерському обліку узагальнюючим і всебічним є грошовий вимірник.
1. Опрацювати текст
2. Зробити конспект, виділивши головні визначення.
3. Виконану роботу надіслати на пошту Galitskaya_Taxa1994@ukr.net
