Урок 26,27. Структури клітини які забезпечують процеси метаболізму. Роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією.
18.11.2021
Завдання:
Опрацювати матеріали за силками
- Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=J8VuigisH1M&t=6s
https://www.youtube.com/watch?v=2QRptc06tNw
- презентацію
https://naurok.com.ua/strukturi-klitin-yaki-zabezpechuyut-procesi-metabolizmu-133556.html
https://naurok.com.ua/rol-procesiv-dihannya-v-zabezpechenni-organizmiv-energieyu-133552.html
- посилання на підручник
https://pidruchnyk.com.ua/1130-biologiya-ekologiya-10-klas-sobol.html
§27,28, стр.105-112
- Створити конспект теми
Записати конспект у зошит, сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи, вказати прізвище та ім’я.
1. Газообмін і дихальні поверхні
Обмін CO2 та O2 з навколишнім середовищем носить назву «газообмін», а поверхня, на якій це фактично відбувається, — «дихальною поверхнею». Для того щоб цей процес відбувався, дихальна поверхня має відповідати таким вимогам: 1) бути проникною, для того щоб гази могли проходити крізь неї; 2) шар, що її утворює, має бути тонким, оскільки дифузія є ефективною на відстані не більше
2, і CO2 — дифундують у розчині; 4) дихальна поверхня має бути великою, для того щоб крізь неї могли обмінюватися достатні кількості газів відповідно до потреб організму.
Організми отримують кисень або безпосередньо з атмосфери, або з води, в який він розчинений.
2. Надходження газів у організмів тварин. Виникнення й еволюція дихальної системи. Різновиди органів дихання і принципів організації дихальних систем
Одноклітинні: дифузія газів відбувається крізь усю клітинну мембрану.
Кишковопорожнинні: у кожній клітині газообмін відбувається крізь клітинну мембрану, що контактує із середовищем.
Плоскі черви: кисень потрапляє в організм через усю поверхню тіла.
Кільчасті черви: газообмін відбувається всією поверхнею тіла.
Збільшена потреба в кисні призвела до виникнення в процесі еволюції спеціалізованих дихальних поверхонь на певних ділянках тіла: зябер, трахей, легенів та ін.
Членистоногі: у комах газообмін відбувається через систему трубочок — трахей. Завдяки їм кисень з повітря потрапляє прямо до тканин, немає і необхідності транспортувати його кров’ю.
Хрящові риби: по обидва боки глотки зябра, що відкриваються назовні зябровими щілинами. Бідна на кисень кров надходить з черевної аорти до кожної із зябер. Саме тут відбувається газообмін. Вентиляційні рухи, як насос, утворюють безперервний рух води крізь зябра.
Кісткові риби: зябра більш досконалої будови, ніж у хрящових; є рухливі зяброві кришки. Газообмін відбувається, коли вода проходить крізь зяброві порожнині.
Земноводні. Газообмін може відбуватися трьома різними шляхами: через зволожену слизовими залозами шкіру; через епітелій, що вистилає ротову порожнину; через легені простої будови.
Плазуни: тіло вкрито роговим покривом, що є непроникним для газів, тому шкірне дихання відсутнє. Газообмін відбувається лише в легенях більш складної будови, ніж у земноводних.
Птахи: легені невеликі, компактні, мають численні бронхи, що пронизані численними кровоносними судинами вентиляція наскрізна. З легенями пов’язані п’ять пар дихальних мішків, які є виростами бронхів.
Ссавці: дихальна система створена добре розвинутими парними легенями, які розміщені в грудній порожнині, верхніми і нижніми дихальними шляхами. Газообмін відбувається в альвеолах.
3. Надходження газів до організмів рослин і грибів. Роль продихів. Усмоктування речовин із ґрунту
Кожна клітина рослин та грибів обмінюється з повітрям киснем та вуглекислим газом шляхом дифузії. Будь-які спеціальні вентиляційні механізми у рослин і грибів відсутні, але у рослин є спеціальні пристосування: продихи на листках, сочевички на корі дерев, міжклітинники з повітрям.
Кисень легко дифундує з повітря у проміжки між дрібними частками ґрунту, у плівку води, що їх оточує потім — у гіфи грибів або кореневі волоски рослин, а далі — в клітини кори і клітини центрального циліндру вуглекислий газ, що утворюється під час дихання, дифундує у зворотному напрямку і виходить з кореня назовні через кореневі волоски. Крім того, гази легко дифундують і через сочевички на коренях та стовбурах старих дерев і кущів. У листках газообмін здійснюється крізь продихи з градієнтом концентрації.
Більше кисню потребують ті частини рослин і грибів, які ростуть. Газообмін насінин відбувається дуже повільно. Газообміну в коренях може заважати ущільнений ґрунт.
Плазматична мембрана:
• розподіляє речовини між внутрішньоклітинним та позаклітинним середовищем;
• здійснює вибіркове надходження молекул до клітини та з клітини за допомогою дифузії, активного транспорту, екзо- та ендоцитозу й осмосу;
• забезпечує контакт сусідніх клітин між собою та з позаклітинною речовиною.
Клітинна стінка:
• через неї відбувається рух води та мінеральних солей;
• поєднує вміст сусідніх клітин у єдину неперервну систему — симпласт, за яким відбувається транспорт речовин між клітинами.
Цитоплазма:
• забезпечує взаємодію ядра й органел;
• є середовищем для хімічних реакцій;
• регулює швидкість біохімічних процесів;
• виконує транспортну функцію.
Ендоплазматична сітка:
• здійснює реакції, які пов’язані із синтезом білків, вуглеводів, жирів;
• сприяє переносу та циркуляції поживних речовин у клітині;
• транспортує макромолекули у різні ділянки клітини (лізосоми, апарат Гольджі);
• зерниста ЕПС синтезує білки;
• гладенька ЕПС — ліпіди, стероїди й деякі внутрішньоклітинні полісахариди.
Ядро:
• керує процесами у клітині;
• зберігає спадкову інформацію і передає її під час поділу клітини;
• в ядерці утворюються рибосоми.
Рибосоми:
• здійснюють синтез білкових молекул (збирання з амінокислот).
Мітохондрії:
• окиснюють органічні речовини;
• забезпечують клітину енергією;
• синтезують білки мітохондрій.
Хлоропласти:
• здійснюють фотосинтез — синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи світлову енергію Сонця;
• синтезують білки хлоропластів.
Хромопласти:
• накопичують пігменти.
Лейкопласти:
• запасають поживні речовини — крохмаль, білки, жири.
Комплекс Гольджі:
• здійснює транспорт і хімічне перетворення клітинних полімерів;
• з ЕПС до комплексу Гольджі транспортуються речовини, призначені для секреції;
• бере участь у транспорті ліпідів;
• синтезує глікопротеїни;
• депонує речовини і перерозподіляє між різними ділянками клітини;
• формує лізосоми, в яких неактивні ферменти перетворюються на активні.
Лізосоми:
• здійснюють розщеплення білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот, ліпідів на амінокислоти, моносахариди, нуклеотиди, гліцерин і жирні кислоти;
• перетравлюють уміст вакуолі, а неперетравлені рештки виводять шляхом екзоцитозу;
• видаляють відмерлі органели;
• знищують антигени.
Мікротільця:
• містять фермент каталазу, який каталізує розщеплення гідроген пероксиду;
• здійснюють окисні реакції.
Вакуолі:
• накопичують і зберігають продукти життєдіяльності клітини.
Запасні поживні речовини, що використовуються в процесі життєдіяльності клітини, утворюють включення.
Домашнє завдання
- Опрацювати параграф 23,24
- Відповісти на питання.
1. Як частини клітини пов’язані між собою за структурою та функціями? Наведіть конкретні приклади на підтвердження своєї відповіді.
2. Які процеси метаболізму забезпечують одномембранні органели клітини?
