A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Волноваське професійно-технічне училище

Урок 26,27. Структури клітини які забезпечують процеси метаболізму. Роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією.

Дата: 14.11.2021 11:00
Кількість переглядів: 2995

18.11.2021

Завдання:

Опрацювати матеріали за силками 

  1.  Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=J8VuigisH1M&t=6s

https://www.youtube.com/watch?v=2QRptc06tNw

  1. презентацію

https://naurok.com.ua/prezentaciya-strukturi-klitini-yaki-zabezpechuyut-procesi-metabolizmu-119842.html

 https://naurok.com.ua/strukturi-klitin-yaki-zabezpechuyut-procesi-metabolizmu-133556.html

https://naurok.com.ua/rol-procesiv-dihannya-v-zabezpechenni-organizmiv-energieyu-133552.html

  1.   посилання на підручник

https://pidruchnyk.com.ua/1130-biologiya-ekologiya-10-klas-sobol.html

§27,28, стр.105-112

 

  1. Створити конспект теми

 

Записати конспект у зошит, сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи, вказати прізвище та ім’я.

1. Газообмін і дихальні поверхні

Обмін CO2 та O2 з навколишнім середовищем носить назву «газообмін», а поверхня, на якій це фактично відбувається, — «дихальною поверхнею». Для того щоб цей процес відбувався, дихальна поверхня має відповідати таким вимогам: 1) бути проникною, для того щоб гази могли проходити крізь неї; 2) шар, що її утворює, має бути тонким, оскільки дифузія є ефективною на відстані не більше 1 см; 3) вона має бути вологою, оскільки обидва гази — і O

2, і CO2 — дифундують у розчині; 4) дихальна поверхня має бути великою, для того щоб крізь неї могли обмінюватися достатні кількості газів відповідно до потреб організму.

Організми отримують кисень або безпосередньо з атмосфери, або з води, в який він розчинений.

2. Надходження газів у організмів тварин. Виникнення й еволюція дихальної системи. Різновиди органів дихання і принципів організації дихальних систем

Одноклітинні: дифузія газів відбувається крізь усю клітинну мембрану.

Кишковопорожнинні: у кожній клітині газообмін відбувається крізь клітинну мембрану, що контактує із середовищем.

Плоскі черви: кисень потрапляє в організм через усю поверхню тіла.

Кільчасті черви: газообмін відбувається всією поверхнею тіла.

Збільшена потреба в кисні призвела до виникнення в процесі еволюції спеціалізованих дихальних поверхонь на певних ділянках тіла: зябер, трахей, легенів та ін.

Членистоногі: у комах газообмін відбувається через систему трубочок — трахей. Завдяки їм кисень з повітря потрапляє прямо до тканин, немає і необхідності транспортувати його кров’ю.

Хрящові риби: по обидва боки глотки зябра, що відкриваються назовні зябровими щілинами. Бідна на кисень кров надходить з черевної аорти до кожної із зябер. Саме тут відбувається газообмін. Вентиляційні рухи, як насос, утворюють безперервний рух води крізь зябра.

Кісткові риби: зябра більш досконалої будови, ніж у хрящових; є рухливі зяброві кришки. Газообмін відбувається, коли вода проходить крізь зяброві порожнині.

Земноводні. Газообмін може відбуватися трьома різними шляхами: через зволожену слизовими залозами шкіру; через епітелій, що вистилає ротову порожнину; через легені простої будови.

Плазуни: тіло вкрито роговим покривом, що є непроникним для газів, тому шкірне дихання відсутнє. Газообмін відбувається лише в легенях більш складної будови, ніж у земноводних.

Птахи: легені невеликі, компактні, мають численні бронхи, що пронизані численними кровоносними судинами вентиляція наскрізна. З легенями пов’язані п’ять пар дихальних мішків, які є виростами бронхів.

Ссавці: дихальна система створена добре розвинутими парними легенями, які розміщені в грудній порожнині, верхніми і нижніми дихальними шляхами. Газообмін відбувається в альвеолах.

3. Надходження газів до організмів рослин і грибів. Роль продихів. Усмоктування речовин із ґрунту

Кожна клітина рослин та грибів обмінюється з повітрям киснем та вуглекислим газом шляхом дифузії. Будь-які спеціальні вентиляційні механізми у рослин і грибів відсутні, але у рослин є спеціальні пристосування: продихи на листках, сочевички на корі дерев, міжклітинники з повітрям.

Кисень легко дифундує з повітря у проміжки між дрібними частками ґрунту, у плівку води, що їх оточує потім — у гіфи грибів або кореневі волоски рослин, а далі — в клітини кори і клітини центрального циліндру вуглекислий газ, що утворюється під час дихання, дифундує у зворотному напрямку і виходить з кореня назовні через кореневі волоски. Крім того, гази легко дифундують і через сочевички на коренях та стовбурах старих дерев і кущів. У листках газообмін здійснюється крізь продихи з градієнтом концентрації.

Більше кисню потребують ті частини рослин і грибів, які ростуть. Газообмін насінин відбувається дуже повільно. Газообміну в коренях може заважати ущільнений ґрунт.

Плазматична мембрана:

• розподіляє речовини між внутрішньоклітинним та позаклітинним середовищем;

• здійснює вибіркове надходження молекул до клітини та з клітини за допомогою дифузії, активного транспорту, екзо- та ендоцитозу й осмосу;

• забезпечує контакт сусідніх клітин між собою та з позаклітинною речовиною.

Клітинна стінка:

• через неї відбувається рух води та мінеральних солей;

• поєднує вміст сусідніх клітин у єдину неперервну систему — симпласт, за яким відбувається транспорт речовин між клітинами.

Цитоплазма:

• забезпечує взаємодію ядра й органел;

• є середовищем для хімічних реакцій;

• регулює швидкість біохімічних процесів;

• виконує транспортну функцію.

Ендоплазматична сітка:

• здійснює реакції, які пов’язані із синтезом білків, вуглеводів, жирів;

• сприяє переносу та циркуляції поживних речовин у клітині;

• транспортує макромолекули у різні ділянки клітини (лізосоми, апарат Гольджі);

• зерниста ЕПС синтезує білки;

• гладенька ЕПС — ліпіди, стероїди й деякі внутрішньоклітинні полісахариди.

Ядро:

• керує процесами у клітині;

• зберігає спадкову інформацію і передає її під час поділу клітини;

• в ядерці утворюються рибосоми.

Рибосоми:

• здійснюють синтез білкових молекул (збирання з амінокислот).

Мітохондрії:

• окиснюють органічні речовини;

• забезпечують клітину енергією;

• синтезують білки мітохондрій.

Хлоропласти:

• здійснюють фотосинтез — синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи світлову енергію Сонця;

• синтезують білки хлоропластів.

Хромопласти:

• накопичують пігменти.

Лейкопласти:

• запасають поживні речовини — крохмаль, білки, жири.

Комплекс Гольджі:

• здійснює транспорт і хімічне перетворення клітинних полімерів;

• з ЕПС до комплексу Гольджі транспортуються речовини, призначені для секреції;

• бере участь у транспорті ліпідів;

• синтезує глікопротеїни;

• депонує речовини і перерозподіляє між різними ділянками клітини;

• формує лізосоми, в яких неактивні ферменти перетворюються на активні.

Лізосоми:

• здійснюють розщеплення білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот, ліпідів на амінокислоти, моносахариди, нуклеотиди, гліцерин і жирні кислоти;

• перетравлюють уміст вакуолі, а неперетравлені рештки виводять шляхом екзоцитозу;

• видаляють відмерлі органели;

• знищують антигени.

Мікротільця:

• містять фермент каталазу, який каталізує розщеплення гідроген пероксиду;

• здійснюють окисні реакції.

Вакуолі:

• накопичують і зберігають продукти життєдіяльності клітини.

Запасні поживні речовини, що використовуються в процесі життєдіяльності клітини, утворюють включення.

 

Домашнє завдання

  • Опрацювати параграф 23,24
  • Відповісти на питання.

1. Як частини клітини пов’язані між собою за структурою та функціями? Наведіть конкретні приклади на підтвердження своєї відповіді.

2. Які процеси метаболізму забезпечують одномембранні органели клітини?

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора