A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Волноваське професійно-технічне училище

Тема 14, 15. Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Водорості. Рослини.

Дата: 17.11.2020 13:54
Кількість переглядів: 796

 

17.11.2020, 19.11.2020

Завдання:

  1. Опрацювати матеріал за силкою  Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=Gi_O-jHXJoY https://www.youtube.com/watch?v=XHQUExJDjYs

  1. презентацію https://naurok.com.ua/prezentaciya-bioriznomanittya-nasho-planeti-yak-naslidok-evolyuci-roslini-128972.html
  2. посилання на підручник

https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-10-class-2018-standard-level/15.php

https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-10-class-2018-standard-level/16.php

  1. Створити конспект теми

Записати конспект за темою, сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи, вказати прізвище та ім’я.

 

1. Загальна характеристика наземних рослин

Загальними рисами цієї групи є такі:

• багатоклітинні організми з тканинами та органами;

• хлоропласти яскраво-зеленого забарвлення;

• містять хлорофіли а та b;

• фікобіліни відсутні;

• життєвий цикл зі зміною гаплоїдної та диплоїдної фази;

• у життєвому циклі переважає гаметофіт або спорофіт.

2. Мохоподібні рослини

1) Печіночники, або Маршанцієві мохи — дрібні й ніжні мохоподібні рослини. Не мають почленування тіла на вегетативні органи. Вегетативне тіло у вигляді талому без провідних пучків, що дихотомічно галузиться. Гаметофіти мають різноманітну будову, спорофіти дуже схожі. Включають класи Маршанцієві та Юнгерманієві мохи.

2) Антоцеротові мохи — мають значно спрощений гаметофіт та спорофіт складної будови, характерна особливість — наявність у клітинах пластинчастого хлоропласту з піреноїдом. Назва походить від грецьк. anthos — «квітка» та keros — «ріг», що пов’язано з рогоподібною формою спорангієв.

Представник: антоцерос — поширений переважно у тропіках.

3) Справжні мохи — вологолюбні рослини простої будови, що не мають насіння та квіток. У життєвому циклі гаметофіт переважає над спорофітом. Переважно багаторічні, поширені по всій земній кулі. Містять класи: Сфагнові, Андреєві, Політрихові, Листостеблові мохи.

3. Судинні спорові рослини

4) Плауни — одні з найдавніших наземних рослин. Трав’янисті рослини, ліани. Спорофіт переважає над гаметофітом. Наявні справжні корені та листки (утворюються на стеблі шляхом випинань і виростів). Характерне дихотомічне галуження надземних і підземних частин. Багаторічні, переважно вічнозелені.

5) Хвощі — спорові судинні рослини, тіло яких розчленовано на вузли та міжвузля. Листки дрібні, редуковані. Багаторічні трави, ліани. Домінує спорофіт.

6) Псилотові та вужачкові — давні примітивні рослини. Невеликі, трав’янисті папоротеподібні рослини. Мають короткі соковиті кореневища та листки, що складаються з двох частин — стерильної (вегетативної), що має власне вигляд зеленого листка, та спороносної (вужачкові). Або мають дихотомічно розгалужене стебло, що позбавлене листків (псилотові).

7) Справжні папороті — дерева, кущі, ліани, трави, що ростуть на ґрунті або як епіфіти — на деревах. Поширені по всій земній кулі, найрізноманітніші — в тропічних лісах. У життєвому циклі переважає багаторічний спорофіт. Мають прямостоячі, повзучі, виткі або ж підземні стебла, та великі листки — вайї. У більшості листки одночасно виконують функцію фотосинтезу та спороношення.

4. Насінні рослини

8) Саговники — деревоподібні рослини з колоноподібним нерозгалуженим або мало розгалуженим стовбуром, що зрідка досягає 20 м заввишки. У деяких стовбур короткий, бульбоподібний, заглиблений частково або повністю в ґрунт. На верхівці стовбура — крона з великих, пірчастих, шкірястих листків довжиною до 2-4 м.

9) Хвойні — судинні рослини, насіння яких розвивається у шишках. Дерева й кущі різних розмірів — від карликових сосен заввишки 1 м до стометрових секвой. Особливість будови — вічнозелене листя, що має вигляд голок чи, рідше, лусочок. Це є пристосуванням для зменшення випаровування води. Такі листки називають хвоєю — звідси походить назва цієї групи. Найчисленніші й найрозповсюдженіші сучасні голонасінні рослини.

10) Гінкгові — листопадні голонасінні рослини, живі релікти. Дерева до 20-35 м заввишки, мають листя незвичної будови та форми: спочатку восьмилопатеві, потім лопаті зростаються, і їх залишається всього дві. Плоди зовні оточені товстою соковитою м’ясистою оболонкою.

11) Квіткові, або Покритонасінні — одно-, дво- та багаторічні рослини. Різноманітні життєві форми: дерева, кущі та трави. Рослини мають розвинені вегетативні органи: корені, стебла, листя, та генеративні: квітки, з яких у подальшому утворюється плід. У деревині є справжні судини. Домінує спорофіт, гаметофіт дуже редукований. Запилення відбувається за допомогою комах, хребетних тварин (птахами, кажанами, гризунами), а також вітру та води.

Включають класи Однодольні та Дводольні.

Дводольні — мають у зародку дві насінні частки, число частин квіток кратне чотирьом або п’яти. У стеблі провідні пучки розташовуються кільцеподібно, а між деревиною (ксилемою) та лубом (флоемою) міститься особлива тканина — камбій, що забезпечує вторинне потовщення. Листки прості та складні з перистим жилкуванням. Коренева система стрижнева.

Однодольні — мають у зародку одну розвинену сім’ядолю, число частин квіток кратне трьом. У стеблі пучки дифузні. Коренева система мичкувата. листки лише прості з паралельним або дугоподібним жилкуванням.

5. Значення рослин у екосистемах та житті людини

Значення рослин у екосистемах:

• у процесі фотосинтезу утворюють органічні речовини з неорганічних, накопичують у продуктах фотосинтезу значну кількість енергії Сонця;

• є першою ланкою в ланцюгах живлення;

• підтримують необхідний для існування живих організмів уміст кисню в атмосфері;

• запобігають накопиченню в атмосфері надлишку вуглекислого газу;

• беруть участь у кругообігу мінеральних і органічних речовин, забезпечуючи цим неперервне існування життя на Землі;

• утворюють середовища існування для тварин (степи, луки, лісі тощо);

• беруть участь в утворенні ґрунтів;

• запобігають ерозії, укріплюючи яри та гірські схили;

• зумовлюють накопиченню води на поверхні Землі, сприяють утворенню боліт, підтримують наповнення водою річок.

Значення в житті людини:

• утворили поклади корисних копалин (кам’яного та бурого вугілля, сланців, торфу), які є паливом;

• деякі є джерелом фітонцидів, що згубно впливають на шкідливі мікроорганізми;

• використовуються в їжу (злаки, овочі, фрукти, олійні, цукристі, кормові для тварин);

• є джерелом лікарських речовин та вітамінів;

• деякі рослини є отруйними і становлять небезпеку для життя і здоров’я людини;

• технічні рослини, що застосовуються як сировина для виготовлення одежі, будівельних матеріалів, природних та штучних хімічних речовин і багато іншого (прядильні, дубильні, ефіроолійні, каучуконосні, джерела фарб, деревини та ін.);

• естетичне значення (численні декоративні рослини).

Домашнє завдання

Опрацювати параграф 15,16.

Відповісти на питання: 1. Хто такі вищі рослини? 2. Назвіть основні групи вищих рослин 3. Хто такі мохоподібні?

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора