Урок №60-61 Тема: Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
14.03.2022, 16.03.2022
Урок №60-61
Тема: Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
У загальному бухгалтерському розумінні кредиторська заборгованість – це будь-які зобов’язання підприємства чи бюджетної установи, які уже визнані.
Кредитор – це суб’єкт якому підприємство/установа зобов’язані передати: грошові кошти або інші фінансові активи; будь-які негрошові активи; здійснити обмін активами на невигідних для себе умовах (зі збитком).
До кредиторської заборгованості відносять: заборгованість за товари, роботи й послуги. Наприклад, борг за поставку продуктів харчування в їдальню, борг за комунальні послуги, електроенергію, опалення тощо, борг по оренді; борги за банківськими кредитами; борги за податками, зборами, соціальними платежами (ЄСВ); борги з оплати праці, стипендіям, з грошового забезпечення військовослужбовців; заборгованість за отриманою попередньою оплатою (авансом) за товари, роботи, послуги, які ще не поставлені установою; доходи майбутніх періодів.
Щодо останніх, то доходи майбутніх періодів можна розглядати як різновид заборгованості з авансів, так як за своєю суттю по визнаним доходам майбутніх періодів ще треба в майбутньому надати відповідну послугу.
Наприклад, надати орендарю послуги з оренди. У бухгалтерській документації з інвентаризації кредиторської заборгованості бюджетної установи доходи майбутніх періодів наводяться разом з іншою кредиторською заборгованістю (ті ж Акти інвентаризації). Також ще є забезпечення майбутніх виплат і платежів (резерв відпусток) і зобов’язання за непередбачуваними зобов’язаннями. Однак, юридично ці зобов’язання ще не визнані й не настали, тому кредиторською заборгованістю не вважаються, хоча й є зобов’язаннями за п. 2 розд. ІІ НП(С)БОДС 128.
Основним нормативним документом з обліку кредиторської заборгованості бюджетними установами є уже згаданий НП(С)БОДС 128 “Зобов’язання”, а також НП(С)БОДС 134 “Фінансові інструменти” (кредиторська заборгованість – це різновид фінансових інструментів). Крім нього бухгалтеру з розрахунків слід уважно вивчити: розділ IV щодо зобов’язань з Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, наказ Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372 (далі – Порядок № 372); Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, наказ Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (далі – Порядок № 879); Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах ДКС, наказ Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309 (далі – Порядок № 309).
Кредиторська заборгованість визнається у періоді її фактичного виникнення, тобто той період на який припадає: дата відвантаження товарів (по видатковій накладній), дата виконання робіт/надання послуг (по даті підписання актів приймання-передачі робіт/послуг або строки, які вказані у відповідних договорах); дата отримання авансу в майбутнє постачання товарів, робіт, послуг; звітний період з податків і зборів.
З податками заплутаність полягає у тому, що декларація подається пізніше.
Наприклад, якщо установа має котельню та сплачує екологічний податок щокварталу, то декларація за І квартал 2020 року буде подана у ІІ кварталі. Однак, визнати зобов’язання з екологічного податку слід у кінці І кварталу 2020 року, тобто до подачі декларації (можна в останній день на основі бухгалтерської довідки). Це диктує принцип нарахування, який визначений Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996. Якщо зобов’язання потім з подачею декларації дещо зміниться (уточниться), то його треба відкоригувати на основі НП(С)БОДС 125 “Зміни облікових оцінок та виправлення помилок”. Якщо є договір, наприклад договір оренди, то варто проаналізувати його положення, так як заборгованість може виникати й незалежно від підписання актів приймання-передачі. Відсутність акта не означає ще відсутність кредиторської заборгованості.
Після визнання настає й день списання.
Це може бути: через погашення. Підтвердний документ – виписка з реєстраційного рахунку, договір, додаткова угода до договору, виписка з банківського рахунку, видатковий касовий ордер тощо; через взаємозалік. Тут потрібен складений акт взаємозаліку, якщо зараховується взаємна дебіторська і кредиторська заборгованість по контрагенту. Він має бути підписаний обома сторонами – установою та її кредитором. Якщо ж відбувається взаємозалік при обліку авансів (попередньої оплати), то тоді достатньо складеної бухгалтерської довідки, в якій слід вказати дату отримання авансу та підтвердний документ (виписка з реєстраційного рахунку) та дату виконання зобов’язання й підтвердні документи, наприклад видаткові накладні чи акти приймання-передачі наданих послуг; через списання простроченої кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності. Це уже складна процедура, яка потребує цілої низки кроків і відповідно оформлених документів. Таке списання треба проводити щокварталу (п. 4.2 Порядку № 372).
Орієнтовно процедура списання простроченої кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності у бухгалтерському обліку виглядає наступним чином:
Крок 1. Інвентаризація розрахунків. Складається Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами. Керуємося п. 7 розділу ІІІ Порядку № 879.
Крок 2. Складається Довідка про дебіторську і кредиторську заборгованість щодо яких строк позовної давності минув. Треба зазначити таких кредиторів, їх місце, пояснити причини виникнення такої заборгованості, навести відповідні дати.
Крок 3. Складається ще один акт – Акт інвентаризації кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання. Керівник має затвердити цей акт і всі попередні документи. Зверніть увагу, що слід дочекатися строку позовної давності і навіть якщо кредитор помер, то може бути відкритий спадок й звернення з боку нотаріуса.
Крок 4. Якщо бюджетна установа – розпорядник нижчого рівня, то треба подати останній Акт (крок 3) до розпорядника вищого рівня й дочекатися його письмового дозволу на списання.
Крок 5. Видається внутрішній розпорядчий документ (наказ) на списання кредиторської заборгованості.
Крок 6. Списання проводиться по бухгалтерським рахункам і меморіальним ордерам. Складається бухгалтерська довідка. При списанні визнається збільшення фінрезультату виконання кошторису (Кт рахунку 5512 “Накопичені фінансові результати виконання кошторису”, п. 6.5 Типової кореспонденції…, наказ Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219).
Крок 7. Розрахунок з державою. Якщо списується депонована зарплата, стипендія, пенсія, допомога по іншим виплатам при простроченні строків виплати, то якщо ці кошти ще є на депозитному рахунку ДКСУ, то їх треба перерахувати назад державі до відповідного бюджету. Типові форми усіх документів потрібних для інвентаризації та списання кредиторської заборгованості можна знайти у наказі Мінфіну від 17.06.2015 р. № 572.
Для обліку кредиторської заборгованості використовуємо рахунки 60-66 Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі (наказ Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203), а також рахунок 6911 “Доходи майбутніх періодів”.
Облік розрахунків ведеться у меморіальному ордері № 6 “Накопичувана відомість за розрахунками з кредиторами”.
Завдання: Опрацювати текст,зробити конспект.
Домашнє завдання: Зробіть фото конспекту та на надішліть на електронну пошту Paneta13@ukr.net .
