Тема уроку 6.6: «Облік формування  резервного капіталу»

Дата: 21.04.2022 15:00

Кількість переглядів: 91

ТЕМА 6. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Тема уроку 6.6: «Облік формування  резервного капіталу»

У нормативно-правових актах часто можна зустріти вимогу щодо необхідності наявності резервного капіталу (фонду), зокрема, для банків, страховиків, державних комерційних підприємств, кооперативів. Причому для кожного з названих суб’єктів законодавство в цьому питанні передбачає певні особливості — відрізняються джерела формування/поповнення резервного капіталу, порядок та напрями його використання тощо. Водночас такий обов’язок установлено не лише для спеціальних суб’єктів, а й у цілому для більшості господарських товариств. Саме на них ми і зосередимо свою увагу в цій статті.

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про АТ — Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

Закон про госптовариства — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Модельний статут — Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю, затверджений постановою КМУ від 16.11.2011 р. № 1182.

I. Створення резервного капіталу

Універсального та безпосереднього визначення терміна «резервний капітал» нормативно-правова база не містить. Водночас норми законодавчих актів, що регулюють діяльність господарських товариств, дозволяють вивести його самостійно. Зокрема, в їх розумінні резервним капіталом слід вважати частину власного капіталу господарського товариства, що відповідає одночасно декільком ознакам. Обговоримо їх по черзі.

1. Резервний капітал оголошується товариством при його створенні у відносному вираженні — у розмірі, визначеному установчими документами (зокрема, статутом чи установчим договором), але не менше передбаченого законодавством мінімуму. У загальному випадку такий мінімум становить 15 % від статутного капіталу* (ч. 4 ст. 87 ГКУ, ч. 1 ст. 19 Закону про АТ), у свою чергу, максимальний розмір резервного капіталу не регламентовано. При цьому зверніть увагу на такі моменти:

— по-перше, для господарських товариств створення резервного капіталу у зазначеному вище розмірі, як правило, є обов’язковим (ч. 4 ст. 87 ГКУ). У зв’язку з цим відсутність відповідного пункту в установчих документах товариства (щодо товариств з обмеженою відповідальністю див. ст. 51 Закону про госптовариства, ч. 1 ст. 143 ЦКУ) або вказівка в них про створення резервного капіталу в неналежній сумі може стати підставою для відмови в його держреєстрації (ч. 1 ст. 27 і ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV; розд. 1 листа ВСУ від 01.01.2004 р.);

— по-друге, заява про створення резервного капіталу відображається лише в установчих документах і додатково може ніяк юридично не оформлятися. Крім того, на момент створення товариства резервний капітал дорівнює нулю, тоді як наповнюватися він почне лише при появі відповідних відрахувань при розподілі прибутку (у цьому ж періоді він уперше відобразиться і в бухгалтерському обліку, про що див. наступний пункт).

* Закон про господарські товариства містить застарілий припис про формування господарськими товариствами (крім акціонерних) резервного капіталу в розмірі не менше 25 %, проте очевидно, що на сьогодні він уже не актуальний. Водночас для товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту, розмір резервного капіталу повинен, як і раніше, становити 25 % (п. 27 Модельного статуту).

2. Резервний капітал формується за рахунок розподілу прибутку в сумі, визначеній установчими документами, але не менше встановленого законодавством мінімуму, що дорівнює 5 % від чистого прибутку (ст. 14 Закону про госптовариства, ч. 1 ст. 19 Закону про АТ). У бухгалтерському обліку ця операція відображається за кредитом рахунка 43 «Резервний капітал» у кореспонденції з дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». Крім того, сума резервного капіталу відображається в ряд. 1415 нових ф. № 1 «Баланс» і ф. № 4 «Звіт про власний капітал», а також у ряд. 340 ф. № 1-м або у складі статті «Капітал» (ряд. 300) ф. № 1-мс.

У цій частині також варто звернути увагу на декілька нюансів:

— по-перше, джерелом резервного капіталу є нерозподілений прибуток, у зв’язку з чим за відсутності останнього про його наповнення не може бути й мови (навіть незважаючи на те, що законодавство в цьому питанні не передбачає варіантів). У свою чергу, що стосується податкового прибутку (який, як відомо, може мати місце і за відсутності бухгалтерського прибутку та навпаки), то він на величину та формування резервного капіталу жодним чином не впливає;

— по-друге, обов’язкове наповнення резервного капіталу провадиться лише до досягнення ним розмірів, обумовлених установчими документами, що логічно, хоча єдиний натяк на це знаходимо в п. 27 Модельного статуту. Водночас збільшувати резервний капітал можна і далі (будь-яких заборон для подібних дій немає, що до того ж підтверджується ч. 1 ст. 19 Закону про АТ), проте перед цим варто внести відповідні зміни до установчих документів;

— по-третє, розподіл прибутку перебуває у виключній компетенції загальних зборів, а тому направити його частину до резервного капіталу можуть лише вони — шляхом прийняття відповідного рішення, оформленого протоколом. Якщо ж у процесі прийняття рішення загальними зборами обов’язок, що розглядається, було проігноровано, то таке рішення може бути оскаржене в суді, звісно, за умови, що позивач доведе факт порушення його прав (пп. 17 і 19 постанови ВСУ «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13). Наприклад, у зв’язку з цим безумовну можливість оскарження матимуть власники привілейованих акцій.

3. Резервний капітал використовується за цільовим призначенням, указаним в установчих документах, але з урахуванням вимог законодавства. Наприклад, для акціонерних товариств ст. 19 Закону про АТ передбачає такі можливі напрями використання резервного капіталу:

1) покриття збитків (у бухгалтерському обліку ця операція відображається за дебетом рахунка 43 у кореспонденції з кредитом субрахунку 442 «Непокриті збитки», про що докладніше див. далі);

2) виплата дивідендів за привілейованими акціями* (у свою чергу, відносно дивідендів за звичайними акціями законодавство такої можливості не передбачає);

3) інші цілі, визначені законами.

* Водночас із цією метою акціонерні товариства можуть створювати спеціальний фонд (див. ч. 5 ст. 14 Закону про АТ, а також Порядок формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями, затверджений рішенням ДКЦПФР від 29.09.2011 р. № 1376).

Що стосується інших видів господарських товариств (у тому числі товариств з обмеженою відповідальністю), то в загальному випадку для них напрям використання резервного капіталу не визначено, у зв’язку з чим, формально, він може бути довільним (зрозуміло, з урахуванням економічного змісту цього інструменту, про що див. далі). При цьому, вочевидь, що його слід закріпити в установчих документах. Крім того, там же слід прописати питання про орган, повноважний приймати рішення про використання резервного капіталу в тому чи іншому напрямі. На наш погляд, ним можуть бути як загальні збори, так і виконавчий орган.

Підсумовуючи цей розділ, наведемо в наочній формі формування резервного капіталу в бухгалтерському обліку.

Таблиця 1

Формування резервного капіталу

1. Опрацювати лекцію

2. Зробити конспект

3. Дати відповіді на запитання

1. Охарактеризуйте зареєстрований (пайовий) капітал.
2. Охарактеризуйте додатковий капітал.
3. Охарактеризуйте резервний капітал.

4. Виконану роботу надіслати на пошту Galitskaya_Taxa1994@ukr.net

« повернутися