Тема уроку 6.1: «Власний капітал: економічний зміст та різновиди»

Дата: 14.04.2022 16:04

Кількість переглядів: 276

ТЕМА 6. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Тема уроку 6.1: «Власний капітал: економічний зміст та різновиди»

Поняття власного капіталу можна розглядати як загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у створення активів підприємства, а також як джерела фінансування; одночасно характеризується напрям вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна зазначити, що капітал – це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів – носіїв прав власності окремих суб’єктів. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства так чи інакше використовують залучені кошти, утворюючи борги.

Боргові зобов’язання підтверджують права й вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань .

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності та одним із найістотніших показників, оскільки виконує такі ФУНКЦІЇ:

а) довготермінового фінансування;

б) відповідність і захист прав кредиторів; в) кредитоспроможність;

г) самостійність;

д) розподіл доходів і активів.

Власний капітал утворюється ДВОМА ШЛЯХАМИ:

1. внесення власниками підприємства;
2. накопичування суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний      капітал       поділяється на      інвестований        і нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

1. зареєстрований;
2. додатковий (нереєстрований), який складається з:
   • додатково вкладеного капіталу;
   • резервного капіталу;
   • нерозподіленого прибутку.

Щоб розпочати ведення господарської діяльності, підприємство потребує власних джерел фінансування. У момент створення підприємства таку функцію виконує початковий капітал, який за своїм складом є сукупністю активів, інвестованих засновниками (учасниками). На цьому етапі підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, тому його власний капітал дорівнює вартості активів. Під час здійснення діяльності у підприємства виникають зобов’язання. Отже, щоб визначити вартість капіталу, необхідно з вартості активів вирахувати суму зобов’язань (К = А – З).

Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб’єктів. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал (Equity)– це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З).

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскільки виконує функції:

• довгострокового фінансування;
• відповідальності і захисту прав кредиторів;
• кредитоспроможності;
• самостійності;
• розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

• внесенням власниками підприємства;
• накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві. За формами власний капітал поділяється на:
• інвестований;
• нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

• статутний капітал;
• додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з: а) додатково вкладеного капіталу,

б) резервного капіталу,

в) нерозподіленого прибутку.

З переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку у відповідному стандарті 2 «Баланс» визначено, що власний капітал включає такі основні складові:

• статутний капітал;
• пайовий капітал;
• додатковий вкладений капітал;
• інший додатковий капітал;
• резервний капітал;
• нерозподілений прибуток (непокриті збитки);
• неоплачений капітал;
• вилучений капітал.

КЛАСИФІКАЦІЯ СТАТЕЙ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ЙОГО ОБЛІК

Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства.

Власний капітал підприємства – це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний, додатковий і резервний капітал та нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства.

Для більшості підприємств основним елементом власного капіталу є статутний капітал – сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. У відповідній статті балансу наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Об’єкти облікової політики власного капіталу врегульовані в Наказі про облікову політику підприємства і визначають:

• • первинні документи з обліку власного капіталу і графік їхнього документування;
  • процедури контролю за формуванням власного капіталу;
  • порядок збільшення статутного капіталу;
  • встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру частки належного їм капіталу;
  • порядок розподілу чистого прибутку;
  • перелік    субрахунків    і    аналітичних    рахунків,    необхідних    для відображення в бухгалтерському обліку операцій із власним капіталом.

Класифікацію власного капіталу підприємства надано рисунку

1. Опрацювати лекцію

2. Зробити конспект.

3. Виконану роботу надіслати на пошту Galitskaya_Taxa1994@ukr.net

« повернутися