Урок №67 Тема: Облік особового складу.

Дата: 05.04.2022 16:07

Кількість переглядів: 69

06.04.2022

Урок №67

Тема: Облік особового складу.

Для обліку особового складу використовують особову картку – документ, який містить інформацію щодо кожного окремого працівника і допомагає вирішувати будь-які організаційні питання, у т.ч. й кадрові. Далі – про основні правила ведення особових карток.

Форма обліку особового складу

Підприємства та організації для обліку особового складу застосовують типову картку первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника» (затверджена наказом Держкомстату України, Міноборони України від 25.12.2009 р. № 495/656, далі – Особова картка).

Щодо необхідності вести Особову картку ФОП Мінсоцполітики висловлювалося ще у листі від 21.11.2016 р. № 5907/0/10-16/06. Підставою для цього Мінсоцполітики вважає, зокрема, п. 1.6 р. І Інструкції зi статистики кiлькості працівників, затвердженої наказом Держкoмстату Укpаїни від 28.09.2005 p. № 286 (далі – Інструкція № 286). Адже цією нормою вcтановлено, що до первинної облікової документації для визнaчення кількісного cкладу працівників відноситься й особова картка. А відповідно до п. 1.1 p. І Інструкції № 286 її дія поширюється також на ФОП, які використовують найману працю.

Для держслужбовців використовують спеціальну форму Особової картки, затверджену наказом Нацагентства України з питань державної служби від 19.05.2020 р. № 77-20.

Окрема форма Особової картки є і для суддів є (її наведено в додатку 3 до Порядку формування, ведення, обліку та зберігання особових справ суддів, затвердженого наказом Держсудадміністрації України від 20.05.2016 р. № 97).

Кого обліковують із застосуванням Особових карток

На всіх працівників, уключаючи іноземців, прийнятих підприємством за трудовим договором (контрактом), у т.ч. за сумісництвом, ведуть Особові картки. Себто на осіб, прийнятих на роботу із випробним терміном, на тимчасові та сезонні роботи також заводять Особові картки. А ось на тих осіб, які не перебувають у трудових відносинах із підприємством (наприклад, практиканти, з якими не укладено трудовий договір або особи, які виконують роботи, надають послуги на підставі цивільно-правових договорів) Особові картки не відкривають.

Якщо мовиться про не внутрішнього сумісника, то Особові картки заводять окремо – за кожною його посадою (роботою).

Оформлення Особової картки

Складає Особову картку відділ кадрів або уповноважена особа під час прийняття на роботу працівника. Затверджується документ працівником кадрової служби або уповноваженої особи та підписується працівником.

Спеціальних вимог до оформлення Особової картки законодавчо не встановлено. Тож заповнювати її можна як від руки, так і машинописним способом. Особову картку заповнюють в одному примірнику на підставі відповідних документів: паспорта, трудової книжки, диплома, військового квитка тощо (див. лист Мінсоцполітики України від 12.12.2016 р. № 1648/0/101-16/28).

Якщо слідувати настановам з листа Держстату України від 21.11.2016 р. № 09.4-12/307-16, то є можливість доповнення в Особову картку даних про працівника в додаткових рядках і їх виправлення на підставі відповідних документів. Наприклад, при зміні прізвища, місця проживання, паспортних даних тощо.

Заголовна частина форми № П-2

Зверніть увагу, що в ній передбачений табельний номер, хоча законодавство не зобов’язує присвоювати табельні номери. Тож кожне підприємство само вирішує потрібні вони чи ні. Графу «Індивідуальний ідентифікаційний номер» заповнюють відповідно до реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Графу не заповнюють, якщо працівник відмовився згідно законодавству від прийняття цього номеру.