Тема уроку 7.4: «Прибуткові та видаткові касові ордери. Касова книга»

Дата: 21.04.2022 16:53

Кількість переглядів: 273

ТЕМА 7. ОБЛІК КОШТІВ, РОЗРАХУНКІВ ТА ІНШИХ АКТИВІВ

Тема уроку 7.4: «Прибуткові та видаткові касові ордери. Касова книга»

 Зважаючи на п. 32 Положення № 148, є єдиний нюанс під час заповнення прибуткового касового ордера: реквізит "Прийнято від" не заповнюють, а решту реквізитів заповнюють у загальному порядку. Приклад заповнення прибуткового касового ордера наведено на рис. 1.

Рис. 1

Виручку від продажу товарів, яка проходить через РРО, наше підприємство оприбутковує до каси за прибутковим касовим ордером. Як правильно заповнити прибутковий касовий ордер?

У цьому випадку, оскільки в п. 32 Положення № 148 щодо незаповнення реквізиту "Прийнято від" ідеться лише про надходження готівки з банку, під час отримання виручки, що пройшла через РРО, цей реквізит потрібно заповнювати. Заповнення решти реквізитів питань не викликає. Приклад заповнення прибуткового касового ордера подано на рис. 2.

Рис. 2

Виручку здають до банку за видатковим касовим ордером. Її можуть здавати кілька разів на день. Наприклад, о 13.00 оприбутковують до каси за прибутковим касовим ордером і видають для здавання до банку за видатковим касовим ордером. Потім о 16.00 оприбутковують другу частину виручки за наступним прибутковим ордером і за наступним видатковим здають до банку. ДФС наполягає, що всі реквізити, указані в п. 32 Положення № 148, повинні бути не заповнені, а інші – заповнені. При цьому незрозуміло, як не заповнювати реквізит "Сума"? Як у такому випадку заповнити видатковий касовий ордер?

Питання дійсно слушне, адже раніше абз. 5 п. 3.10 Положення № 637 щодо заповнення видаткового касового ордера містив майже чіткі рекомендації:

У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "Одержав" або "Прийнято від" не заповнюється.

При цьому в разі, якщо видатковий касовий ордер оформляють на загальну суму коштів, що видаються, наприклад згідно з відомістю на виплату грошей працівникам підприємства (додаток 1 до Положення № 637), то в реквізиті "Видати" видаткового касового ордера зазначався відповідний підрозділ підприємства, що отримує кошти (див., зокрема, лист Нацбанку від 22.04.2013 р. № 11-117/1363/4874). Керуючись аналогічною логікою, під час перевірок податківці вимагали, щоб у разі самостійного здавання виручки до банку (самоінкасації) у зазначеному реквізиті зазначався банк, до якого здавали виручку. З цим ми звиклися й жили до появи Положення № 148. Що ж маємо тепер? Звернімося уважно до п. 32 Положення № 148:

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов'язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання.

Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Реквізити у видатковому ордері "Одержав", "Дата", "Сума", "Підпис одержувача", дані документа, що засвідчує особу отримувача [які заповнюються отримувачем готівки (додаток 3 до цього Положення)], та в прибутковому ордері "Прийнято від" не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими до заповнення.

Те, що реквізит "Сума" не заповнюють, – дійсно новина для нас усіх, адже цей реквізит словами розшифровує зазначену в табличній частині видаткового касового ордера суму коштів, яку видають із каси підприємства. Звичайно, реквізит "Одержав" не потрібно заповнювати, адже одержує кошти в цьому випадку банк, що підтверджується відповідною квитанцією, яка має додаватися до видаткового касового ордера. Схоже, що Нацбанк помилився або відповідальні особи, які готували Положення № 148, м'яко кажучи, не зовсім розуміють особливості документального оформлення касових операцій, зокрема під час здавання готівки до банку касиром підприємства. Проте, як свідчить лист Нацбанку від 07.03.2018 р. № 50-0007/13560, розуміння в цій частині так і не прийшло (див. роз'яснення стосовно третього та четвертого запитань), хоча з'явилася цікава новація. Так, на думку регулятора, у разі якщо видатковий касовий ордер оформляють на загальну суму готівки, що видається, наприклад згідно з видатковою відомістю працівникам підприємства, то в реквізиті "Видати" зазначають прізвище, ім'я, по батькові особи, яка видає кошти (касира). Не забарилися продублювати цю дивну думку й фіскали (див. роз'яснення з розділу 109.15 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ). Погодьтеся, повний розрив шаблонів.

Тож у цьому випадку озвучимо власну думку щодо заповнення видаткового касового ордера під час здавання готівки до банку касиром. Звісно, для тих, хто має сумніви, можна за роз'ясненнями звернутися до Нацбанку, оскільки податківці точно порадять звернутися саме до розробника Положення № 148. Отже, насамперед уважаємо, що реквізит "Сума" заповнювати потрібно. Звісно, не так просто сперечатися з Нацбанком, проте, читаючи більш прискіпливо п. 32 Положення № 148, можна зачепитися за фразу "[які заповнюються отримувачем готівки (додаток 3 до цього Положення)]", а реквізит "Сума" заповнює аж ніяк не отримувач готівки, а саме підприємство. Тепер щодо заповнення реквізиту "Видати". З огляду на те що від нас вимагають заповнення прізвища, ім'я, по батькові особи, яка видає кошти (касира), так і зробимо, а в реквізиті "Підстава" зазначимо і назву банку, і реквізити тощо. Приклад заповнення видаткового касового ордера наведено на рис. 3.

Рис. 3

Виручку здають до банку через інкасаторську службу банку. Як заповнити видатковий касовий ордер?

Тут ситуація не набагато краща, ніж із попереднім випадком, оскільки інкасатор приїздить не один. Читаючи згадані вище роз'яснення регулятора та фіскалів, хоч-не-хоч, а замислюєшся, до якого ступеня абсурду будемо доходити: можливо, у реквізиті "Видати" треба вписати обох інкасаторів, бо поодинці вони не ходять? На нашу думку, у цьому випадку це не логічно, оскільки інкасатор узагалі не ставить підпис у видатковому касовому ордері. Тож наше бачення заповнення видаткового касового ордера подано на рис. 4.

Відповідно до абзаців п’ятого та шостого п. 39 розд. IV Положення № 148 аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються, опечатуються відбитком печатки, за наявності її в установі/на підприємстві. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчуються підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства.

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги – «Вкладні аркуші касової книги», залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги – «Звіт касира», є документами, за якими касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Пунктом 35 розд. III Положення № 148 передбачено, що касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, формуються в справи відповідно до номенклатури справ та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов’язок щодо їх зберігання.

При цьому установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення й роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» і «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму й зміст касової книги в паперовому вигляді (п. 41 розд. IV Положення № 148).

Протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу. Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України. Це передбачено п. п. 3, 4 п. 6 Пояснення щодо заповнення додатка 5 до Положення № 148.

Строк та особливості зберігання

Згідно з п. 44.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як:

• 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. ст. 39 та 39-2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
• 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи за період діяльності не менш як за 3 роки (в окремих, визначених законодавством випадках – не менш, як за 7 років) до ліквідації, передаються до архіву.

1. Опрацювати лекцію

2. Зробити конспект

3. Визначити вплив господарських операцій на бухгалтерський баланс.

4.  Виконану роботу надіслати на пошту Galitskaya_Taxa1994@ukr.net

« повернутися