Тема уроку: 5.42: «Облік розрахунків та кредитів»
ТЕМА 5. АВТОМАТИЗОВАНА ОБРОБКА ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМ «1С: ПІДПРИЄМСТВО»
Тема уроку: 5.42: «Облік розрахунків та кредитів»
Основні принципи та правила
Під фінансовим кредитом розуміється сума коштів, що їх підприємство бере у борг на умовах поворотності, платності, цільового використання та забезпеченості. В обліку підприємства будь-який фінансовий кредит визнається зобов’язанням. Основний документ, що регламентує облік кредитів, — П(С)БО 11 «Зобов’язання», а облік витрат з надання і відсотків — П(С)БО 16 «Витрати». Використовувана модель та вимоги стандартів враховані у структурі плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств (Інструкція №291).
При обліку кредиту виділяють три об’єкти, які відображаються на різних рахунках, визнаються й оцінюються за різними принципами:
- основна сума боргу — сума отриманого кредиту;
- витрати щодо кредиту — суми відсотків, що нараховуються за користування кредитом;
- витрати, пов’язані з отриманням кредиту, — суми комісій за відкриття позикового рахунка, витрати на підготовку пакета супровідних документів, документів з техніко-економічного обґрунтування проекту, витрати на експертні оцінки об’єктів інвестування, забезпечення кредиту, страхування ризику неповернення або предмета застави.
Основна сума боргу. Попри те, що кредитних схем та умов, пропонованих банками, безліч, для підприємства при бухгалтерському обліку кредитів істотними є три моменти, що безпосередньо впливають на вибір рахунків. При зарахуванні кредиту це:
- валюта кредиту (окремо обліковують кредити у національній (на непарних рахунках), окремо — в іноземній валютах (парні рахунки);
- термін повернення (окремо обліковують кредити, що належать до поточних, і окремо — до довгострокових зобов’язань);
Відповідно до стандарту всі фінансові кредити належать до зобов’язань. При первинній класифікації до поточних зобов’язань відносять кредити, термін повернення яких менший за 12 місяців. Решту — до довгострокових зобов’язань.
При зміні термінів повернення пролонговані кредити (термін повернення яких перенесено за узгодженням із банком) поділяють на поточні та довгострокові, відповідно нововстановленого терміну їх повернення. Прострочені кредити (термін повернення яких порушено і нових угод із банком щодо них не було) відносять до поточних зобов’язань, незалежно від первинних термінів надання. Стандарт вимагає виділяти частину довгострокової заборгованості, яка повинна бути погашена протягом наступних 12 місяців, і відносити до складу поточних зобов’язань, які окремо обліковують на рахунку 61. Така заборгованість виникає і при разовому погашенні, і при часткових платежах щодо закриття кредитних ліній за договором із банком (до останніх слід поставитися з особливою увагою). Класифікація, покладена в основу плану рахунків, дозволяє бачити якість заборгованості підприємств (мал. 1). Аналітичний облік при цьому ведеться за кожним кредитом (субконто «Кредиты», див. мал. 1). У податковому обліку основна сума боргу на етапі отримання і повернення не відноситься ні до валових доходів, ні до валових витрат.
Витрати на сплату відсотків
Процентні платежі — частина фінансових витрат підприємства (п. 27 П(С)БО 16). Усі процентні платежі обліковують у складі витрат поточного періоду незалежно від виду кредиту. Витратами відсотки визнаються у тому місяці, в якому вони нараховані, незалежно від термінів сплати за договором із банком. Для обліку використовують рахунки 951 «Відсотки за кредит» і 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками». Відсотки за кредит не включають до вартості активів, що придбаваються за кредитні кошти (це спеціально обумовлюється у П(С)БО, що відповідають типу активу).
Відсотки за фінансовими кредитами не є об’єктом обкладення ПДВ. У податковому обліку податку на прибуток витрати зі сплати відсотків регулюються п. 5.5. Він дає право віднести до валових витрат «будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов’язаннями протягом звітного періоду, якщо такі виплати... здійснюються у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податків». При цьому пп. 5.5.2 передбачено обмеження на віднесення відсотків до валових витрат. Воно стосується сплати відсотків на користь засновників-нерезидентів (причому такими, крім нерезидентів, вважаються і резиденти, які звільнені від сплати податку на прибуток і сплачують податок за іншими ставками, — тобто платники податків за іншими законами). Датою віднесення до валових витрат береться дата, зазначена у кредитному договорі (пп. 11.3.6).
Витрати з отримання кредиту
Витрати, пов’язані з отриманням кредиту, в бухгалтерському обліку відносять до витрат поточного періоду. Можливі два варіанти відображення таких витрат: як фінансових витрат на рахунку 951 на підставі п. 27 П(С)БО 16, який відносить до фінансових «інші витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу», або у складі операційних (92 — адміністративних або 949 — інших операційних), якщо кредит призначений для операційної діяльності.
Почнемо розгляд обліку кредитів з простого прикладу — короткостроковий кредит з одноразовим погашенням.
Приклад 1
Підприємство отримало у банку короткостроковий кредит на 1 місяць у сумі 16000 грн для відкриття корпоративної платіжної картки. Умовно комісійні за емісію картки — 100 грн, страхування відповідальності за неповернення кредиту 1% — 160 грн. Відсотки сплачуються щомісяця до 5-го числа наступного місяця (суму розраховує банк). Кредит погашається одним платежем після закінчення терміну.
А. Платежі і витрати, пов’язані з отриманням кредиту, — страховий платіж і комісійні за відкриття платіжної картки
Перераховуються ці платежі одержувачам з основного рахунка (311), а оформлюються документом «Банковская выписка» (мал. 2). Разові платежі потрапляють до валових витрат на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток (тобто у загальному порядку) при зв’язку кредиту з господарською діяльністю. Особливо уважно слід ставитися до витрат на страхування (як відповідальності платника, так і предмета застави). Ці витрати включаються до валових і при дотриманні вимоги пп. 5.4.6 у межах «звичайної ціни страхового тарифу для цього виду страхування».
Витрати обліковують документом «Операция» (мал. 2а) у складі фінансових. Аналітичний облік на рахунку 951 ведуть за видами витрат, зібраними у довіднику «Виды затрат», і їх перелік можна доповнити. Рекомендуємо побудову довідника «Виды затрат» або розгорнену (всі витрати відповідно до П(С)БО 16), або внести тільки необхідні витрати (якщо таких у підприємства не дуже багато). При редагуванні довідника слід мати на увазі, що рахунок закриття витрат стосується тільки витрат операційної діяльності.
Б. Отримання кредитних коштів на картку й оплата з карткового рахунка
Корпоративні картки (а також і позикові рахунки, на які найчастіше надходять кредитні кошти) обліковують у складі інших грошових рахунків підприємства. Рух коштів обліковують на рахунках 313 (у національній валюті) і 314 (в іноземній валюті). Заборгованість обліковують на рахунку 601, у сумі погашення (п. 12 П(С)БО 11). У конфігурації рух коштів за іншими рахунками відображають тим самим документом «Банковская выписка», тільки змінюється рахунок обліку (у цьому випадку — 313). Операції отримання кредитних коштів на картку й оплата постачальникові показані на мал. 3. Облік розрахунків із постачальниками у конфігурації ведуть у тому самому порядку, як і з використанням основного рахунка (з урахуванням замовлень, договорів тощо).
В. Процентні платежі
Сплачують нараховану суму відсотків за користування кредитом, як правило, з основного рахунка підприємства (навіть коли самі кошти зараховуються на позиковий або, як у цьому випадку, картковий рахунок). За умовою завдання нарахування відсотків слід провести у поточному місяці (у складі фінансових витрат), незважаючи на те, що термін сплати — до 5 числа наступного місяця. Сума умовна (відсотки зазвичай нараховує банк). Оформляється документом «Операция». Витрати відносять до валових у момент їх нарахування за договором з банком (мал. 4). Погашають відсотки документом «Банковская выписка» за розрахунковим рахунком. З метою економії місця умовно об’єднаємо цей платіж в одному документі з операцією погашення тіла кредиту.
Г. Погашення кредиту
Платіж за відсотками оформляють документом «Банковская выписка» (мал. 5). Якщо сума відсотків ще не віднесена до валових витрат при нарахуванні, ВВ будуть сформовані. Деякі бухгалтери відносять відсотки до валових витрат у момент сплати, адже сучасне формулювання пп. 11.3.6 не містить прямої ув’язки виникнення витрат в одержувача кредиту з датою виникнення доходу у кредитора. Проте це сміливіша позиція порівняно з раніше викладеною.
У табличній частині виписки передбачено стовпчик «Д/Р», виникнення їх відстежується автоматично відповідно до зазначеного договору (замовлення у термінах конфігурації). За умовами прикладу погашається кредит одним платежем після закінчення дії кредитного договору, на основний розрахунковий рахунок підприємства. Картковий рахунок (або позиковий, або інші подібні) участі у цих розрахунках не бере. У разі якщо з банком укладається угода про пролонгацію кредиту, заборгованість переводять до кредиту рахунка 603, у конфігурації це відображають ручною операцією.
Д. Аналіз інформації
У типовій конфігурації не передбачено прив’язки субконто «Кредиты» до рахунків, за якими проводяться розрахунки щодо процентних та інших витрат за кредитом. Тому інформацію доведеться збирати з двох звітів «картки субконто» щодо конкретного кредиту (мал. 6) і за договором, за яким сплачуються відсотки. Загальну інформацію про стан заборгованості отримують із оборотно-сальдової відомості.
1. Опрацювати конспект лекції
2. Зробити конспект у зошит
3. Дати визначення наступним поняттям:
Комп'ютерна інформаційна система обліку; Константи; Інформаційна система обліку (ІСО); Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМ бухгалтера)
4. Фото конспекту відправити на електронну пошту Galitskaya_Taxa1994@ukr.ne
