Урок 23,24 Суть та біологічне значення запліднення. Причини порушення процесів запліднення у людини. Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю. Репродуктивне здоров’я. Сучасні перспективи репродуктивної медицини.
17.12.2020
24.12.2020
Завдання:
Опрацювати матеріал за силками
- Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=feF3FV7zhis
https://www.youtube.com/watch?v=VNc0IrzvAUc&feature=emb_logo
https://www.youtube.com/watch?v=Ast5hOVaNbg&feature=emb_logo
https://www.youtube.com/watch?v=Y6WaYg-Wzko
- презентації
https://naurok.com.ua/prezentaciya-sut-ta-biologichne-znachennya-zaplidnennya-118867.html
- посилання на підручник Біологія і екологія (Соболь) 10 клас
https://pidruchnyk.com.ua/1130-biologiya-ekologiya-10-klas-sobol.html § 61, §62 стр.239-246
- Створити конспект тем, пройти тест https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7929351
Записати конспект за темою, сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи та прізвища.
Суть та біологічне значення запліднення
Статеве розмноження тварин і рослин відбувається за допомогою запліднення. Запліднення — це злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, унаслідок чого відновлюється диплоїдний набір хромосом, характерний для даного виду, та утворюється якісно нова клітина — зигота (запліднена яйцеклітина, або одноклітинний зародок).
Етапи запліднення у людини є такими:
1) дистантна взаємодія та зближення гамет — рух сперматозоїдів у напрямку речовин, які виділяють яйцеклітини; відбувається за хемотаксисом; наближенню також сприяють перистальтичні рухи та рухи війок епітелію маткових труб;
2) контактна взаємодія й активізація яйцеклітини — численні сперматозоїди наближаються до яйцеклітини та вступають у контакт з її оболонкою, вивільняючи ферменти акросоми, внаслідок чого яйцеклітина позбувається променистого венця; сперматозоїди проникають крізь прозору оболонку яйцеклітини в навколожовтковий простір; у цей час завершується достигання яйцеклітини — вона містить 23 хромосоми;
3) входження сперматозоїда в яйцеклітину та наступне злиття (сингамія) — як правило, один сперматозоїд проникає крізь жовткову оболонку клітини в її цитоплазму, відбувається злиття ядер сперматозоїда та яйцеклітини з відновленням диплоїдного набору хромосом; одразу після проникнення сперматозоїду оболонка яйцеклітини потовщується й ущільнюється (виникає так звана оболонка запліднення), що запобігає проникненню інших сперматозоїдів. У результаті запліднення виникає диплоїдна зигота.
Таким чином, біологічне значення запліднення полягає в такому:
1) відновлення диплоїдного набору хромосом унаслідок об’єднання чоловічого та жіночого гаплоїдних наборів;
2) передача спадкових ознак наступному поколінню;
3) утворення нових ознак (або їх комбінацій) у нащадків, наслідком якого є збільшення мінливості; з’являється матеріал для добору;
4) вибірковість запліднення (тільки в межах виду) забезпечує збереження виду як цілого.
2. Причини порушення процесів запліднення у людини та способи контрацепції
Найчастіші причини порушення запліднення є такими:
• обмежена тривалість життя сперматозоїдів та яйцеклітин і ще менша тривалість здатності до запліднення (звільнена з яєчника яйцеклітина зберігає здатність до запліднення впродовж 24 годин; сперматозоїди втрачають запліднюючу здатність у статевих шляхах жінки максимум через 1-2 доби);
• зменшення швидкості руху сперматозоїдів (зазвичай 1,5-3 мм/хв);
• невідповідність потраплянню сперматозоїдів до статевої системи жінки часу овуляції;
• запальні явища та зміна рН у статевих шляхах жінки;
• патології статевих шляхів чоловіка чи жінки;
• інфекція статевих шляхів;
• кількість сперматозоїдів менша за 150 млн (або менша за 60 млн/1 мл);
• вік чоловіка та жінки (з віком у жінок знижується здатність яйцеклітин до запліднення, у чоловіків — кількість і рухливість сперматозоїдів);
• гормональні розлади;
• хромосомні та генетичні порушення;
• шкідливі звички: паління тютюну, вживання алкоголю, наркотиків і навіть надмірної кількості кофеїну;
• послаблений імунітет та імунологічна несумісність партнерів;
• недостатнє харчування та нестача вітамінів; стреси.
Заплідненню також запобігають численні способи контрацепції:
• природні (визначення так званих «небезпечних» днів відносно овуляції, переривання статевого акту);
• бар’єрні (механічне запобігання потраплянню сперматозоїдів до яйцеклітини);
• гормональні (препарати гормонів, що пригнічують овуляцію або запобігають прикріпленню заплідненої яйцеклітини в матці);
• хімічні (створення бар’єру для сперматозоїдів);
• хірургічні (стерилізація чоловіка або жінки шляхом хірургічної операції).
Біологічними особливостями репродукції людини є роздільностатевість з високим ступенем статевого диморфізму. Крім різниці у репродуктивній системі та первинних статевих ознаках є відмінності й у вторинних статевих ознаках і поведінці. У людському суспільстві поширеними є соціальні погляди про гендерну рівність чоловічої й жіночої статей. Гендер (англ. gender — стать, від лат. genus — рід) — соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальна, соціокультурна роль чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, що позначає біологічні відмінності.
Процес розмноження в людини пов'язаний з внутрішнім заплідненням (зачаттям). Це біологічний механізм злиття сперматозоона з овоцитом, яким розпочинається розвиток нового організму в тілі матері. Більш ніж у 98 % випадків під час зачаття відбувається запліднення тільки однієї яйцеклітини, що зумовлює розвиток одного плода. У 1,5 % випадків розвиваються двійні (близнята). Приблизно в одному з 7 500 випадків вагітності розвиваються трійні.
Здатність до репродукції мають тільки біологічно зрілі індивіди. У людини статеве дозрівання відбувається від 9 до 16 років у дівчат та від 11 до 18 років — у хлопців. Здатність до репродукції зберігається у жінок до 40—45 років, у чоловіків — до літнього віку, навіть упродовж усього життя. У юнацькому віці завершується пубертатний період, тобто період статевого дозрівання. Це означає здатність молодих людей до зачаття дитини без шкоди для свого здоров’я, а для дівчини ще й здатність виносити і народити здорову дитину. Статева зрілість — одна з найважливіших засад подружжя. Проте статева зрілість — ще не показник соціальної готовності до шлюбу.
Зародок людини розвивається в матці жінки під час вагітності впродовж 265—270 днів. Пологи в людини за нормальних умов відбуваються наприкінці 40-го тижня вагітності (строкові, або своєчасні, пологи). Тривають пологи у першороділей близько 18—20, у тих, що повторно народжують, — 12—14 год. Це біологічні особливості. Соціальним аспектом наприклад є те, що жінкам у сучасному суспільстві надається декретна відпустка. В Україні така відпустка з 30-го тижня вагітності терміном на 126 днів і виплатою матеріальної допомоги по вагітності й пологам.
Отже, РЕПРОДУКЦІЯ ЛЮДИНИ — біологічна здатність людини відтворювати собі подібних, що відбувається із визначальним впливом соціальних умов.
Якими є чинники ризику для репродуктивного здоров’я?
Репродуктивне здоров’я — це стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, а не просто відсутність захворювань, що стосуються репродуктивної системи, її функцій і процесів. Це поняття багатопланове й застосовується не лише у біологічному, а й соціальному аспектах. Так, розрізняють репродуктивне здоров’я підлітків, жінок, чоловіків, молоді, нації та ін.
Репродуктивне здоров’я, як і здоров’я в цілому, визначається різними чинниками. По-перше, воно залежить від спадковості. Батьки передали нам свої ознаки й властивості, зокрема й ті, що визначають репродуктивне здоров’я. По-друге, репродуктивне здоров’я залежить від способу життя, корисних і шкідливих звичок. До порушення репродуктивного здоров’я можуть призвести безвідповідальне ставлення до себе, відсутність аналізу наслідків своїх дій, неправильне інформування про способи й методи профілактики небажаної вагітності, про запобігання інфекціям, що передаються статевим шляхом. За видом збудників захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), поділяються на: вірусні (СНІД, генітальний герпес, гепатит В), бактеріальні (сифіліс, гонорея, хламідіоз), протозойні (трихомоніаз, лямбліоз), грибкові (кандидози), паразитарні (короста, лобковий педикульоз). До чинників ризику для репродуктивного здоров’я належать: а) несприятливий для здоров’я спосіб життя (стрес, гіподинамія, нераціональне харчування); б) шкідливі звички; в) несприятливі екологічні чинники середовища (забрудненість довкілля, високий рівень радіації тощо); г) негативні чинники соціального середовища (низький рівень життя, безробіття тощо); д) спадкові порушення; е) недоступність медичних послуг і послуг з консультування.
Планування та ретельна підготовка майбутніх батьків до вагітності, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок сприяють нормальному перебігу вагітності та пологів, народженню здорових дітей.
Отже, турбота про своє здоров’я, у т. ч. і репродуктивне, мають стати нормою й культурою поведінки кожної людини та суспільства в цілому.
Які сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини?
Репродуктивна медицина — це галузь медицини, яка займається відновленням репродуктивного здоров’я та вирішенням проблем народження дітей і планування сім'ї. У репродуктивній медицині використовуються знання генетики, гінекології, кріобіології, цитології, молекулярної біології.
Основною методикою репродуктивної медицини є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ, «штучне запліднення», «запліднення в пробірці»). Це методика, згідно з якою яйцеклітини жінки запліднюються поза її організмом і через кілька діб вводяться в порожнину матки з метою розвитку вагітності. Екстракорпоральне запліднення вперше в історії людства було проведено в 1978 р. Засновником екстракорпорального запліднення вважається Р. Едвардс, який був нагороджений у 2010 р. Нобелівською премією з фізіології і медицини.
Репродуктивна медицина інтенсивно розвивається. Розроблено новітні методики, спрямовані на реалізацію репродуктивної функції пар, які не можуть зачати дитину природним шляхом: а) ін'єкція сперматозоона в цитоплазму яйцеклітини; б) методика донорства яйцеклітини; в) сурогатне материнство; г) методика заморожування ембріонів; д) банк донорської сперми; е) методика стимульованих циклів та ін. На початку 2017 р. репродуктологи клініки «Надія» виступили із заявою про народження в Україні першої у світі дитини після застосування методики пронуклеарного перенесення («дитини від трьох батьків»). Суть методу полягає в тому, що пацієнтці вводять донорську яйцеклітину, з якої видалено власне ядро та введені гаплоїдні ядра чоловіка й жінки, які стануть генетичними батьками дитини. В результаті цієї маніпуляції було отримано «реконструйовану» яйцеклітину, що мала генетичний набір ядерної ДНК від матері і батька і цитоплазматичної ДНК від донора, тобто дитина має «трьох батьків».
Зазначимо, що досягнення українських спеціалістів у галузі репродуктивної медицини не поступаються досягненням в інших країнах. Інститут репродуктивної медицини в Києві — це вже міжнародний медичний центр з лікування як жіночого, так і чоловічого безпліддя. Центр має власні відділення ембріології, репродуктології, власний кріобанк.
Отже, можливості сучасної репродуктивної медицини є дуже оптимістичними — завдяки ефективним методикам лікарі здатні допомогти сім'ям реалізувати мрію про материнство, виліковувати безпліддя і загалом сприяти поліпшенню репродуктивного здоров’я нації.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднила сумну статистику: 39 % жінок і 20 % чоловіків є безплідними. Найчастіше причинами безпліддя є запальні захворювання статевої системи, порушення роботи імунної та ендокринної систем організму, ксенобіотики. Але найбільш поширеною суб'єктивною причиною безпліддя й порушень розвитку є шкідливі звички.
