Тема уроку 7.16: «Дебіторська заборгованість: умови щодо її виникнення»
ТЕМА 7. ОБЛІК КОШТІВ, РОЗРАХУНКІВ ТА ІНШИХ АКТИВІВ
Тема уроку 7.16: «Дебіторська заборгованість: умови щодо її виникнення»
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10
«Дебіторська заборгованість», що затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МФУ від 27.06.2013 р. № 627).
Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству кошти, їхні еквіваленти або інші активи.
Дебіторська заборгованість включається до складу активів підприємства, її можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником.
Згідно з П(С)БО 10, дебіторська заборгованість розподіляється на
довгострокову й поточну (короткострокову).
Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, що не виникає під час нормального операційного циклу й буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) – це заборгованість, що виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців від дати балансу.
До поточної дебіторської заборгованості належить заборгованість покупців і замовників, яким відвантажена готова продукція або товари, виконані роботи або надані послуги, але вони ще їх не оплатили.
Безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість, що вона не буде повернена боржником або за якою минув термін позовної давності.
Сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість, що вона буде погашена боржником.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, окрім резерву сумнівних боргів.
Залишки дебіторської заборгованості у бухгалтерському балансі поділяються на дві групи – поточна і довгострокова. Різниця між ними – поріг 12 місяців:
12-місіячний термін рахується по строку погашення, який очікується чи очікувався по договірним умовам. Наприклад, якщо за договором строк погашення 3 місяці, але покупець не погасив заборгованість протягом року, то до складу довгострокової вона автоматично не переводиться. Для такої дії необхідно, щоб відбулося відтермінування заборгованості між покупцем і продавцем, наприклад, додатковою угодою до договору. Також, якщо заборгованість має невизначений термін платежу або підприємство за договірними умовами має право вимагати платіж у будь-який момент часу, то така заборгованість розглядається як поточна. Однак, це далеко не єдина класифікація дебіторської заборгованості, яка використовується для цілей бухгалтерського обліку та звітності. Дебіторка може бути ще монетарна і немонетарна:
Така класифікація (монетарна/немонетарна заборгованість) потрібна здебільшого в зовнішньо-економічній діяльності, так як використовується в обліку курсових різниць.
ПРИКЛАД 1. Підприємство відвантажило товар на експорт за 10000$ по курсу НБУ 26,4 грн/$. На дату балансу курс НБУ став 27,0 грн/$. Оцінка такої дебіторки в гривнях зросла з 264000 грн до 270000 грн, тобто на 6000 грн. Це і є курсова різниця (дохід).
1. Опрацювати лекцію
2. Зробити конспект
3. Дати відповіді на тестові завдання
1. Об'єктами бухгалтерського обліку виступають:
а) господарські засоби;
б) джерела утворення господарських засобів;
в) господарські процеси;
г) усі відповіді вірні.
2. В бухгалтерському обліку основними засобами вважаються:
а) засоби праці строком корисної експлуатації більше одного року;
б) усі засоби праці незалежно від строку служби;
в) засоби праці вартістю понад 500 грн.;
г) засоби праці та предмети праці.
3. В бухгалтерському обліку до МШП відносяться:
а) засоби праці;
б) засоби, строк експлуатації яких до року або протягом одного операційного циклу підприємства;
в) засоби виробництва;
г) усі предмети праці.
4. Статутний капітал - це:
а) зафіксована у статутних документах загальна вартість активів, які є внеском власників у капітал підприємства;
б) перевищення доходів підприємства над його витратами за період;
в) капітал, створений за рахунок прибутку, необхідний для покриття незапланованих витрат та збитків.
5. Під незавершеним виробництвом розуміють:
а) оборотні засоби сфери обертання;
б) предмети праці, які знаходяться в обробці на робочих місцях;
в) засоби праці та предмети праці;
г) сировина та матеріали, що знаходяться на складах.
4. Виконану роботу надіслати на пошту Galitskaya_Taxa1994@ukr.net
