Тема уроку 8.7: «Значення та види оцінки вартості основних засобів»

Дата: 19.05.2022 19:17

Кількість переглядів: 370

ТЕМА 8. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Тема уроку 8.7: «Значення та види оцінки вартості основних засобів»

План лекції

1.Оцінювання основних засобів

2. Види вартості основних засобів

1. Оцінювання основних засобів

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку за їхньою первісною вартістю.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість включає:

• суми, сплачені згідно з договором постачальнику (продавцю);
• суми, сплачені організаціям за здійснення робіт за договорами будівельного підряду та іншими договорами;
• суми,         сплачені        організаціям за        інформаційні           та        консультаційні послуги, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів;
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
• сплачені мито, податки та інші платежі, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів, що не відшкодовуються підприємству;
• винагороди, сплачені посередницькій організації, через яку було придбано об’єкт основних засобів;
• витрати зі страхування ризиків, пов’язаних із доставкою основних засобів;
• витрати     на        установлення,          монтаж,         настройку     та        налагодження основних засобів;
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів та приведенням їх у робочий стан.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісна вартість основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається як справедлива вартість, погоджена засновниками.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, переданого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

У фінансовому обліку (згідно з П(с)БО 7) підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Межа суттєвості визначається підприємством самостійно. У разі переоцінювання об’єкта основних засобів на одну і ту саму дату здійснюється переоцінювання всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Визначення справедливої вартості наведене у П(с)БО 19 «Об’єднання підприємств».

Постійно   діючою    (робочою)    інвентаризаційною    комісією,    при виявленні придатних для використання об’єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, оформлюється пропозиція про визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості.

2. Види вартості основних засобів

Залежно від особливостей, стану основних засобів, часу, оцінки, розрізняють такі види вартості (за П(С)БО 7 «Основні засоби» від 27.04.2000 року № 92):

• первісна вартість;
• переоцінена вартість;
• залишкова вартість;
• справедлива вартість;
• вартість, яка амортизується;
• ліквідаційна вартість.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їхньої переоцінки.

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, зазвичай, встановлюють професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів, за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їхнього використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Балансова вартість – це сума, за якою актив включається до балансу після вирахування будь-якої суми нарахованого зносу (амортизації).

Знос необоротних активів – це сума амортизації об’єкта необоротних активів від початку їхнього корисного використання.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первісна вартість об’єктів основних засобів, відповідно до загальної суми, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їхній справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, внесених до Статутного капіталу підприємства, визнається їхня справедлива вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

За нормами Податкового кодексу України податковий облік основних засобів наближенo до бухгалтерського, тому аналогічно до  бухгалтерського обліку придбані чи самостійно виготовлені основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Пунктом 146.5 cт. 146 ПКУ встановленo, що первісна вартість основних засобів (кожного певного об’єкта) складається з таких витрат:

• 01 – суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• 02 – реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням/отриманням прав на об’єкт основних засобів;
• 03 – суми ввізного мита;
• 04 – суми непрямих податків у зв’язку з придбанням чи створенням основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);
• 05 – витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;
• 06 – витрати на транспортування, установлення, монтаж і налагодження основних засобів;
• 07 – фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
• 08 – інші витрати, безпосередньо пoв’язанi з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

1. Опрацювати лекцію

2. Зробити конспект

3. Дати відповіді на тестові запитання

1. Аналітичний облік за рахунком 30 ведеться у:

а) касовій книзі;

б) прибуткових і видаткових касових ордерах; в) відомості 1.1;

г) журналі 1.

2. Ліміт каси для кожного підприємства встановлюється:

а) податковою інспекцією; б) директором;

в) банком; г) касиром.

3. Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі:

а) прибуткового касового ордера; б) чекової книжки;

в) касової книги; г) акредитива.

4. Скільки розпорядчих  підписів має бути на  видатковому касовому ордері:

а) 3;

6) 4;

в) 2;

г) 1.

5. Якою відомчою структурою затверджено форми документів, на підставі яких здійснюються операції за поточним рахунком у банку:

а) Національним банком України; б) Міністерством фінансів України;

в) Державною фіскальною службою України; г) Державною службою статистики України?

4. Виконану роботу надіслати на пошту Galitskaya_Taxa1994@ukr.net

« повернутися