Тема уроку 2.15: «Натуральні вимірники в аналітичному обліку. Взаємозв’язок синтетичного та аналітичного обліку»
ТЕМА 2. РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС
Тема уроку 2.15: «Натуральні вимірники в аналітичному обліку. Взаємозв’язок синтетичного та аналітичного обліку»
План лекції
1. Натуральні вимірники в аналітичному обліку
2. Взаємозв’язок синтетичного та аналітичного обліку
1. Натуральні вимірники в аналітичному обліку
Для відображення кількісних і якісних змін, які відбуваються із господарськими засобами підприємства та джерелами їх утворення у бухгалтерському обліку використовують наступні види вимірників:
–натуральні;
–трудові;
–грошові.
Натуральні вимірники — це вимірники, за допомогою яких обліковується кількість наявних на підприємстві матеріальних цінностей і виконаних робіт в їх натуральному вираженні.
В обліку використовуються наступні натуральні вимірники: ваги (грами, кілограми, центнери, тонни), міри довжини (сантиметри, метри, кілометри), об’єму (літри, кубічні метри), площі (квадратні метри, гектари), кількості (штук). Застосування тих чи інших вимірників залежить від фізичних властивостей засобів і предметів праці, а також виробленої продукції на підприємстві.
Використання натуральних вимірників дає змогу відобразити не лише кількість обліковуваних об’єктів, але і їх якісних характеристик (марка, сорт і т.ін.).
Натуральні вимірники мають широке застосування в аналітичному обліку матеріальних цінностей, проте вони не можуть виконувати функцію узагальнення, оскільки неможливо підрахувати загальну кількість виробничих запасів або готової продукції, окремі
види яких поряд із наочною відмінністю мають також різні одиниці виміру.
Враховуючи посилення ролі міждержавних зв’язків і зовнішньої торгівлі, в даний час багато країн спрямовують свої зусилля на переведення (запровадження) у себе облікових вимірників тих країн, які є економічними лідерами. Результатом цього, на нашу думку, найближчим часом стане уніфікація облікових вимірників в усіх країнах світу.
Трудові вимірники використовуються для визначення кількості затрат робочого часу на виконання тих чи інших робіт або виробництва продукції (хвилини, години, дні). Дані вимірники використовуються при нарахуванні оплати праці працівникам підприємства, для визначення продуктивності праці та трудомісткості продукції, для розрахунку середньоявочної чисельності працівників.
Треба зауважити, що так як і натуральні, трудові вимірники також не можуть виконувати функцію узагальнення.
Для узагальненого відображення наявності та руху господарських засобів і джерел їх утворення, та змін, які відбуваються при здійсненні господарських процесів, використовується грошовий вимірник, який представлений національною валютою України. Даний вимірник є узагальнюючим по відношенню як до натурального вимірника, так і до трудового вимірника.
Грошовий вимірник використовується при визначенні собівартості продукції, продуктивності праці, фінансових результатів і рентабельності діяльності підприємства. Даний вимірник поряд із обліком широко використовується у плануванні і аналізі діяльності підприємства.
Таким чином, використання в обліку всіх трьох вимірників забезпечує повне і всебічне відображення предмету бухгалтерського обліку.
2. Взаємозв’язок синтетичного та аналітичного обліку
Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками виявляється таким чином.
На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.
Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.
Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках — частковими сумами.
Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити.
Як бачимо, аналітичний облік має важливе не тільки пізнавальне, а й контрольне значення. Його показники необхідні менеджерам для управління запасами та збутом готової продукції, а фінансистам — для аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, фінансових результатів за центрами відповідальності. Точність та достовірність показників аналітичного обліку періодично звіряють шляхом проведення інвентаризації.
Отже, взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку є результатом вертикального розрізу інформаційної системи бухгалтерського обліку, що складається з наведених вище рівнів: синтетичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки. Схематично це має такий вигляд
Систему аналітичного обліку на підприємстві можна побудувати за лінійним або ступінчастим методом. Проілюструємо це на прикладі синтетичного рахунка 20 "Виробничі запаси".
20 — "Виробничі запаси"
20-1 — "Сировина і матеріали"
20-12 — "Матеріали"
20-121 — "Чорні метали"
20-122 — "Кольорові метали" 20-123 — "Лаки, фарби"
20-1211 — "Сталь листова 1 мм
20-1212 — "Сталь листова 2 мм
Система аналітичного обліку тісно пов'язана з товарними номенклатурами, прейскурантами та класифікаціями, які діють на підприємстві.
1. Опрацювати лекцію
2. Зробити конспект.
3. Дати відповіді на запитання:
- Господарські операції другого типу, їх вплив на зміни у балансі.
- Господарські операції третього типу, їх вплив на зміни у балансі.
- Господарські операції четвертого типу, їх вплив на зміни у балансі.
4. Виконану роботу надіслати на пошту Galitskaya_Taxa1994@ukr.net
