Урок 14, 15. Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Водорості. Рослини.
23.10.2021
Завдання:
- Опрацювати матеріал за силкою Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=Gi_O-jHXJoY https://www.youtube.com/watch?v=XHQUExJDjYs
- презентацію https://naurok.com.ua/prezentaciya-bioriznomanittya-nasho-planeti-yak-naslidok-evolyuci-roslini-128972.html
- посилання на підручник
https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-10-class-2018-standard-level/15.php
https://history.vn.ua/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-10-class-2018-standard-level/16.php
- Створити конспект теми
Записати конспект за темою, сфотографувати та надіслати на електронну пошту anuta.halangot@gmail.com або на Viber 0666 10 30 24 З приміткою групи, вказати прізвище та ім’я.
1. Загальна характеристика наземних рослин
Загальними рисами цієї групи є такі:
• багатоклітинні організми з тканинами та органами;
• хлоропласти яскраво-зеленого забарвлення;
• містять хлорофіли а та b;
• фікобіліни відсутні;
• життєвий цикл зі зміною гаплоїдної та диплоїдної фази;
• у життєвому циклі переважає гаметофіт або спорофіт.
2. Мохоподібні рослини
1) Печіночники, або Маршанцієві мохи — дрібні й ніжні мохоподібні рослини. Не мають почленування тіла на вегетативні органи. Вегетативне тіло у вигляді талому без провідних пучків, що дихотомічно галузиться. Гаметофіти мають різноманітну будову, спорофіти дуже схожі. Включають класи Маршанцієві та Юнгерманієві мохи.
2) Антоцеротові мохи — мають значно спрощений гаметофіт та спорофіт складної будови, характерна особливість — наявність у клітинах пластинчастого хлоропласту з піреноїдом. Назва походить від грецьк. anthos — «квітка» та keros — «ріг», що пов’язано з рогоподібною формою спорангієв.
Представник: антоцерос — поширений переважно у тропіках.
3) Справжні мохи — вологолюбні рослини простої будови, що не мають насіння та квіток. У життєвому циклі гаметофіт переважає над спорофітом. Переважно багаторічні, поширені по всій земній кулі. Містять класи: Сфагнові, Андреєві, Політрихові, Листостеблові мохи.
3. Судинні спорові рослини
4) Плауни — одні з найдавніших наземних рослин. Трав’янисті рослини, ліани. Спорофіт переважає над гаметофітом. Наявні справжні корені та листки (утворюються на стеблі шляхом випинань і виростів). Характерне дихотомічне галуження надземних і підземних частин. Багаторічні, переважно вічнозелені.
5) Хвощі — спорові судинні рослини, тіло яких розчленовано на вузли та міжвузля. Листки дрібні, редуковані. Багаторічні трави, ліани. Домінує спорофіт.
6) Псилотові та вужачкові — давні примітивні рослини. Невеликі, трав’янисті папоротеподібні рослини. Мають короткі соковиті кореневища та листки, що складаються з двох частин — стерильної (вегетативної), що має власне вигляд зеленого листка, та спороносної (вужачкові). Або мають дихотомічно розгалужене стебло, що позбавлене листків (псилотові).
7) Справжні папороті — дерева, кущі, ліани, трави, що ростуть на ґрунті або як епіфіти — на деревах. Поширені по всій земній кулі, найрізноманітніші — в тропічних лісах. У життєвому циклі переважає багаторічний спорофіт. Мають прямостоячі, повзучі, виткі або ж підземні стебла, та великі листки — вайї. У більшості листки одночасно виконують функцію фотосинтезу та спороношення.
4. Насінні рослини
8) Саговники — деревоподібні рослини з колоноподібним нерозгалуженим або мало розгалуженим стовбуром, що зрідка досягає
9) Хвойні — судинні рослини, насіння яких розвивається у шишках. Дерева й кущі різних розмірів — від карликових сосен заввишки
10) Гінкгові — листопадні голонасінні рослини, живі релікти. Дерева до 20-
11) Квіткові, або Покритонасінні — одно-, дво- та багаторічні рослини. Різноманітні життєві форми: дерева, кущі та трави. Рослини мають розвинені вегетативні органи: корені, стебла, листя, та генеративні: квітки, з яких у подальшому утворюється плід. У деревині є справжні судини. Домінує спорофіт, гаметофіт дуже редукований. Запилення відбувається за допомогою комах, хребетних тварин (птахами, кажанами, гризунами), а також вітру та води.
Включають класи Однодольні та Дводольні.
Дводольні — мають у зародку дві насінні частки, число частин квіток кратне чотирьом або п’яти. У стеблі провідні пучки розташовуються кільцеподібно, а між деревиною (ксилемою) та лубом (флоемою) міститься особлива тканина — камбій, що забезпечує вторинне потовщення. Листки прості та складні з перистим жилкуванням. Коренева система стрижнева.
Однодольні — мають у зародку одну розвинену сім’ядолю, число частин квіток кратне трьом. У стеблі пучки дифузні. Коренева система мичкувата. листки лише прості з паралельним або дугоподібним жилкуванням.
5. Значення рослин у екосистемах та житті людини
Значення рослин у екосистемах:
• у процесі фотосинтезу утворюють органічні речовини з неорганічних, накопичують у продуктах фотосинтезу значну кількість енергії Сонця;
• є першою ланкою в ланцюгах живлення;
• підтримують необхідний для існування живих організмів уміст кисню в атмосфері;
• запобігають накопиченню в атмосфері надлишку вуглекислого газу;
• беруть участь у кругообігу мінеральних і органічних речовин, забезпечуючи цим неперервне існування життя на Землі;
• утворюють середовища існування для тварин (степи, луки, лісі тощо);
• беруть участь в утворенні ґрунтів;
• запобігають ерозії, укріплюючи яри та гірські схили;
• зумовлюють накопиченню води на поверхні Землі, сприяють утворенню боліт, підтримують наповнення водою річок.
Значення в житті людини:
• утворили поклади корисних копалин (кам’яного та бурого вугілля, сланців, торфу), які є паливом;
• деякі є джерелом фітонцидів, що згубно впливають на шкідливі мікроорганізми;
• використовуються в їжу (злаки, овочі, фрукти, олійні, цукристі, кормові для тварин);
• є джерелом лікарських речовин та вітамінів;
• деякі рослини є отруйними і становлять небезпеку для життя і здоров’я людини;
• технічні рослини, що застосовуються як сировина для виготовлення одежі, будівельних матеріалів, природних та штучних хімічних речовин і багато іншого (прядильні, дубильні, ефіроолійні, каучуконосні, джерела фарб, деревини та ін.);
• естетичне значення (численні декоративні рослини).
Домашнє завдання
Опрацювати параграф 15,16.
Відповісти на питання: 1. Хто такі вищі рослини? 2. Назвіть основні групи вищих рослин 3. Хто такі мохоподібні?
